Дизельний «патріотизм» Коломойського

Дмитро Вовнянко
Дмитро «Калинчук» Вовнянко

Уявіть собі картину – Ігор Коломойський почав гучно боротися з «торгівлею на крові», та так, що справа от-от дійде до редутів. Якщо ви подумали, що йдеться про відмову від схеми поставок до України російського вугілля, можете не турбуватися, там торгівлі на крові ніхто не бачить досі. Все набагато цікавіше.

Ринок дизельного палива в Україні на 86-88% складається з імпорту, позаяк вітчизняний виробник забезпечує лише 12-14% від потреби, причому далеко не кращої якості. Основне джерело імпорту – Росія, бо дешевше не пропонує ніхто. І все добре, крім одного нюансу, – імпортери конкурують між собою, а світові ціни на нафту падають, й відтак мусить падати й ціна на дизпаливо. А це означає зменшення прибутків безпосередньо у виробників вітчизняного дизельного палива. Найбільшим виробником дизпалива в Україні (фактично монополістом) є… па-пам! Кременчуцький нафтопереробний завод, що належить групі «Приват» Ігоря Коломойського.

Як ви здогадалися, на «Приваті» миттю відчули неймовірну огиду від торгівлі України з країною-агресором… в окремо-взятій галузі. 21 лютого поточного року до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було подано скаргу проти монополізації ринку України імпортним дизпаливом та з вимогою негайно впровадити мито в розмірі 8,46% зараз та підвищити його до 25,4% до 2024 року. Скаргу подали «Укртатнафта», «Укрнафта» (обидві контролює «Приват») та «Укргазвидобування» (воно також в долі – йому належить Шебелінський НПЗ, який так само виробляє дизель).



Проявити патріотизм доведеться всім громадянам України – у грошовому еквіваленті. Справа в тому, що вітчизняні виробники просто НЕ зможуть задовольнити потребу українських споживачів у дизпаливі, а відтак 86% імпорту (щонайменше) нікуди не подінуться. Імпортне дизпаливо стане дорожче на суму мита, а відтак вітчизняні виробники зможуть продавати дизпаливо за «ринковою ціною». Виграють від цього власники виробництва, тобто пан Коломойський особисто. Йому заплатить кожен українець.

І це вже друга серія дизельного патріотизму – перша сталася влітку минулого року. Тоді патріотизмом блиснув уряд за підтримки президента Зеленського – він впровадив обмежувальні мита на імпорт дизпалива з РФ. Результатом «нашої відповіді Путіну» стало… подорожчання в Україні соляри. Справа в тому, що потік російського імпорту переключився на Білорусь, яка виробляє дизпаливо з тої самої російської нафти, але логістика з Білорусі набагато дорожча за російську. Власне, через це імпорту соляри ніяк не перешкоджали за президента Порошенка, бо розуміли що обернеться це тільки подорожчанням. Це й сталося – від обмежень нічого не втратили ані Росія, ані Білорусь, ані вітчизняні виробники соляри, яких обдарували підвищенням ціни. Втратив тільки пересічний українець. Але він переплачував із глибоким задоволенням – рейтинг влади тоді був неймовірно високий.

Нині ж ситуація інша – українці виказують просто якусь вражаючу несвідомість. На сполох б’ють аграрії – подорожчання соляри завдасть болючого удару по їхніх прибутках, і так придушених пандемією. Президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков, президент Української зернової асоціації Микола Горбачов та голова Федерації роботодавців транспорту Володимир Гусак звернулися з листом до міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігоря Петрашка, де виступили проти впровадження мит. Нарешті голова організації «АвтоЄвроСила» Олег Ярошевич повідомив про готовність до протестів проти підвищення акцизу на скраплений газ та введення мита на дизпаливо.

Ситуація завмерла в невизначеності. Рішення мусили прийняти на засіданні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Проте напередодні засідання нардеп Дубінський розгорнув ударну медіа-компанію проти заступника міністра економрозвитку Тараса Качки, який також є заступником голови МКМТ. Наразі питання мит заморозили, комісія відклала розгляд питання на невизначений час.

Боротьба «дизельного патріотизму» зі здоровим глуздом триває далі.


Олена Монова
Олена Монова

Я бы вам, может быть, и рассказала про что-нибудь хорошее, например, про то, какая у нас чудесная погода, +25 и солнце, шмели и розы, а ковид сдох совсем. Но у нас +15, сраный дождь стеной который день, у собак грязные лапы, поэтому я расскажу вам про дизель и бабу Беню. Не одной же мне страдать.

Так вот. У нас ожидается очередное бабушкино подорожание, на этот раз дизельного топлива и сжиженного газа. По крайней мере, Кременчугский нефтеперерабатывающий завод, принадлежащий Коломойскому, требует ввести дополнительные пошлины на импорт дизельного топлива.

А теперь суть проблемы. Наш рынок дизтоплива более чем на две трети состоит из импорта, потому что мощностей украинских НПЗ хватает на покрытие всего лишь 14% внутри страны. Остальные 86% — импортные поставки.
А цена импорта, в свою очередь, четко привязана к колебаниям на мировых биржах. И когда цена нефтепродуктов в мире снижается, соответственно становится ниже цена импортируемого дизтоплива. Хочешь-не хочешь, но Беня тоже вынужден снижать цены на продукцию, иначе он свой дизель попросту не продаст. И это очень грустное для него обстоятельство, Коломойский не любит терять. Нигде и никогда.

Но Коломойский — король схематоза, об этом нужно помнить всегда. На этот раз пропихивается идея дополнительных пошлин на импорт — сейчас 8,5%, которые в течение пяти лет вырастут аж до 25%. Соответственно, импортный дизель станет для потребителя дороже. А когда вверх поползет цена на импорт, Беня и его заводики легко смогут поднять цену на свою продукцию. Из-за одной алчной олигархической бабуси из карманов украинцев ловко достанут миллиарды. Впрочем, как всегда.

Сейчас в МЭРТ создана специальная комиссия для изучения вопроса. Пока хотелки Коломойского так и остаются хотелками, решение в его пользу не принято. Но лоббисты стараются, выпрыгивают из трусиков, и в Раде, и в СМИ. На лоббистов своих забаганок Беня денег никогда не жалел.

Посмотрим, чем в этот раз бабкогейт закончится.

Поділитися:
Share

Усі відео