Про «велике будівництво» Зелі
Оскільки Президент традиційно не зміг оминути тему доріг, тоді прокоментую це і я, на правах колишнього.
Отже:
– «Ми збудуємо в 9 разів більше доріг у 2020 році».
Незрозуміло, що мав на увазі президент. Жодної нової дороги вони не будують, окрім окремих ділянок Київ-Дніпро, які ще ми почали, а все інше – ремонт. В 2018-19 рр. було відремонтовано близько 4000 км щороку. В 2020 обіцяють 4200 км! Чи це в онлайн школі математики підказали, що 4 200 більше від 4000 у 9 разів? Ну, восени порахуємо точно, бо на початку року обіцяли зробити 6500 км, зараз вже впало до 4200, а наразі ремонтують лише наче 2600 км…
– Президент киває на мерів міст, що вони погано будують місцеві дороги. Прошу пояснити пану президенту, що місцеві дороги – це недержавні шляхи нижчих категорій в рамках області, та відповідають за їх стан облдержадміністрації, яким для цього передається 35% Дорожнього фонду. Тому, коли немає доріг в області, – це теж винуватий президент і його «намісник» керівник облдержадміністрації.
А мери міст відповідають за комунальні дороги! До речі, населені пункти теж мають право отримати до 20% від 35% Дорожнього фонду, але це довго і нудно пояснювати.
– Президент обіцяє відремонтувати частину доріг державного значення, а саме 24 000 км до 2024 року. Ми затвердили програму розвитку доріг державного значення до 2022 р і територіальних – до 2023 р, згідно з якою мало бути відбудовано 47 000 км доріг. Для чого Зеленському зараз будувати менше і довше – не зрозуміло. Можливо, тому що дорожче? 😉
– Обіцянка президента про додаткових 3 млрд доларів на ремонт мостів звучить красиво і благородно. Але є багато але… Якщо в тебе 169 000 км доріг, то ремонт 4 200 км ніхто не помітить. У нас більше 16 000 мостів, з яких більше половини в аварійному стані. 70 млрд грн на 5 років на них – це трошки більше ніж нічого. Лише Запорізький міст коштуватиме платникам податків понад 11 млрд грн.
І цілком символічно, що в ті хвилини, коли президент просторікував про «Велике будівництво», на його рідній Дніпропетровщині впав міст, який пов’язує дорогу державного значення з його рідним Кривим Рогом. Поки відремонтують, доведеться довго їздити в об’їзд.
Про дороги можна ще багато писати: чому не стало дешевшим будівництво, якщо бітум подешевшав і корупція відсутня, чому відсутній ваговий контроль (від перегрузу, до речі, падають мости і нищаться одразу новозбудовані дороги), куди подівся незалежний контроль якості, чому заблоковано тендерів на 11 млрд грн і ким, що відбувається з гарантіями на збудовані дороги, чи готові нові тендери, і чому не перейти на довгопланову стратегію будівництва: в першому році проводиш тендер, в наступному мобілізація і початок роботи (тоді буде реальна конкуренція на торгах, а не як зараз: де завод – там і будую), що реально робиться з кадровими призначеннями на місцях, ну і ще багато інших питань.
Це добре, що президент втручається, а Кубраков старається, але якщо ми називаємо будівництво великим, то воно таким і має бути.
Або всі працюють, або потім нічого з того не буде….
