Генерали в окопах – це «красіво», але незрозуміло
Зеленський заявив, що генерали мають бути в окопах. Звучить по-сталінськи, але це нічого не дасть для перемоги. Задача генералів – формування стратегії нашого опору і наступу, максимальне збереження життя воїнів, менеджмент війни і оборони.
Але ОП живе виключно популізмом, грізні заяви про генералів в окопах заходять певній частині виборців. Хоч час криків у стилі «вийди звідси, розбійник!» давно минув.
Примітно, що більшість українських генералів, особливо ті, хто отримали звання після 2014-го, мають великий бойовий досвід. Це дійсно бойові генерали! Михайло Забродський провів найдовший рейд у тил ворога. Віктор Муженко не цурався особисто вести підрозділи в бій. У Дмитра Марченка немає свого ТГ, але його роль у спасінні Миколаєва від окупації беззастережна. А до того був ДАП і інші гарячі точки. Ігор Павловський брав участь в успішній обороні Маріуполя в 2014-му. На цих героїв і досі відкриті кримінальні справи. Десятки бойових генералів виведені в розпорядження, тобто їхній унікальний досвід і практичні знання не використовуються!
Для перемоги потрібно не в окопи стратегів запхати, а повернути їх у Генштаб і Ставку, задіяти в плануванні, виробленні стратегії й тактики.
Верховний Головнокомандувач має переступити через власне его, запросити до себе Турчинова, Муженка, Полторака, всіх, хто має успішний досвід протидії ворогу, впровадження ракетних програм і створення нової зброї, підключити до розмови Залужного. Й думати, як нам вистояти з найменшими втратами.
Й окремо щодо окопів. Перестаньте будувати дороги – вкладіться в фортифікації. Й перестаньте на них красти. Бо коли Кирил Тимошенко в нас тепер відповідає за оборонні споруди, а проти Павловського і Марченка й досі відкриті кримінальні справи за те, що вони посміли ставити на озброєння воєнні катери і купували не асфальт, а бронежилети, – це до добра не доведе.
Спічрайтерам Зеленського окремий привіт. Досить популізму. Вже не заходить. Не вірите, – вийдіть із бункеру і пройдіться по базарах чи проїдьте в метро. Почуєте дуже багато цікавого.
Про генералів із окопів – це красіво, але незрозуміло (знайомий з багатьма генералами, але жодного не пригадаю з них, аби він особисто не воював).
А можна тоді й політиків вимагати не з шапіто, а підготовлених і ефективних?
І в Уряді вже давно хочеться бачити зрілих фахівців, які пройшли багатодесятирічний шлях від головного спеціаліста до міністра, а не зайшли в Кабмін щось підписати з притону в шортах.
Щоб не тренувалися методом ненаукового тику на наших костях, а одразу чітко знали, як правильно робити.
Так можна продовжити логічний ряд: і президент має бути в окопах. І уряд має бути в окопах. І Верховна Рада має бути в окопах.
Правда, тоді в нас не стане президента, уряду і парламенту. Залишиться лише радісний Єрмак.
Чувак, вилікуйся вже нарешті від популізму.
Генерал НЕ має бути в окопі. Бо тоді генерал стане взводним чи ротним. Генерал має виконувати свою роботу. Робота генерала – керувати військом.
А часи, коли полководець із мечем навперейми мчав у бій попереду інших воїнів, залишилися 15 століть тому. Бо були хороші полководці, яких пару раз кокнули вороги, і з тих часів воїни сказали своїм генералам: сиди в тилу, керуй, щоб у нас не було бардаку.
А от якщо вам треба відправляти генералів в окоп, значить, у вас проблеми з управлінням. От саме зараз вони і настали – проблеми з управлінням.
Бо ми поставили керувати харошого парня з народу. Який, щоправда, повний ноль у політиці й війні. Але тоді це здавалося хорошою ідеєю. І тепер, судячи з критики Прокопенка і Білецького, Зеленський своїм втручанням у справи Армії й звільненням всієї досвідченої управлінської верхівки як раз і створив бардак.
Дайте йому ще один Маріуполь, він обов’язково навчиться.
На заставці: Залужний і Муженко разом працюють над картами, 24 лютого 2022 року. Фото: Facebook/Головнокомандувач ЗСУ
