Два клоуни

Petro Kropotkin
Volodymyr Khovkhun

Якби я був прихильником теорії змови…

То подумав би таке:

Дії двох людей привертають особливу увагу українців: Дональда Трампа і Зе.



Воно й зрозуміло – перший очолює найпотужнішу державу світу, яка є нашим головним геополітичним союзником, другий взявся на своєму велосипеді витягнути Україну на широку путь…

Що спільного в їхніх вчинках, окрім позірної непередбачуваності та нібито спонтанності?

Дбаючи на словах про інтереси своїх країн, вони насправді здають їх на користь інтересів іншої країни.

Колективна Америка майстерно зупиняє будівництво ПП-2 ледь не на березі… Гроші на вітер, Газпром приймає європейські умови щодо транзиту газу… Чиста поразка карлика? Аби ж то…
Трамп надає наказ знищити іранського військового злочинця в дуже демонстративний спосіб. Хтось каже, щоб відвернути увагу від імпічменту. Мабуть, що так.
Але важливі геополітичні речі практично завжди мають множинну аргументацію.
Акт правосуддя відкриває скриньку Пандори: Ірак вимагає виведення з країни американських військових, Іран погрожує відплатою, вже летять міни й ракети, та, головне, Іран повертається до збагачення урану…
Ціна на нафту зростає…
Те, що карлик втрачає через газ, друг Дональд повертає йому через нафту.

Зе телепортується з Буковеля до Оману.
У соціальних мережах справжнісінька феєрія, з якої поступово виділяється головне: український президент раптово поїхав до країни, яка внесена до чорних списків і підтримує Іран у його протистоянні з Америкою.
Тепер уже карлик (сам чи через бабусю) робить подарунок другові Трампу, котрий має змогу тицьнути в морду виборцям і Конгресові: ну, ви бачили таке, ця Україна підтримує ворогів США, а ми їй за це військову допомогу?! and so on

Здається, обидва клоуни танцюють під дудку того самого маленького карабасика…

 

На заставці фрагмент підсумкової обкладинки журналу The Week, 27.12.2019

Поділитися:
Share

Share