ВССУ поставив крапку щодо правомірності розслідування військовою прокуратурою не військових злочинів

У зв’язку із тривалими інсинуаціями та закидами, що стосуються розмежування підслідності кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування, зокрема в розрізі розслідування кримінальних проваджень органами військової прокуратури України, які начебто не віднесені до її підслідності, повідомляємо про наступне.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишено без змін вирок та ухвалу суду першої та апеляційної інстанцій стосовно начальника Красноармійського міськвідділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Варто зазначити, що кримінальне провадження щодо нього розслідувалось саме органом військової прокуратури – військовою прокуратурою сил антитерористичної операції.

Вказана особа обвинувачувалась у тому, що, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, упродовж 2015 року одержав неправомірну вигоду за виготовлення паспортів для громадян України, що проживають на тимчасово непідконтрольній території України, без їх фактичної присутності.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2016 року вказану особу засуджено за вчинення вказаного злочину, за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з державною службою, строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного майна та зі спеціальною конфіскацією предмета неправомірної вигоди.

Суд касаційної інстанції погодився із позицією військової прокуратури щодо законності ухвалених судових рішень, констатувавши правильність кваліфікації дій засудженого, допустимість та належність зібраних доказів, відповідність покарання особі винного та тяжкості злочину.

Також суд зазначив, що підслідність у кримінальному провадженні стосовно зазначеної службової особи визначено постановою заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора на підставі ст. ст. 36, 110, 216, 218 Кримінального процесуального кодексу України та п. п. 12, 13 наказу Генерального прокурора України від 29.08.2014 № 12гн 07.05.2015.

Відтак, судом чітко визначено, що розслідування здійснювалось військовою прокуратурою сил антитерористичної операції як уповноваженим на це органом досудового розслідування.

Також, на думку колегії суддів, підтримання публічного обвинувачення не ставиться у залежність від підслідності досудового розслідування кримінальних правопорушень, якщо вона визначається за певним органом досудового розслідування у встановленому порядку.

В даному випадку і при проведенні досудового розслідування, і під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження, органом досудового розслідування та державним обвинувачем в якому виступала саме військова прокуратура, судом найвищої – касаційної інстанції підтверджено дотримання правил як підслідності, так і підсудності, що регламентовано нормами кримінального процесуального законодавства та зазначеними вище нормативно-правовими актами.

Таким чином, найвищим судовим органом підтверджено, що всі процесуальні дії під час розслідування та судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні проведено з додержанням вимог Закону, а судові рішення щодо обвинуваченого визнано законними та обґрунтованими.

Джерело

Автор