КрымскиЕбудни. Сьома осінь

Восени чотирнадцятого теж було тепле море, ми ходили кожен день, в нас окрім моря нічого тоді не залишилось. Одного разу заплила подалі, лягла на спину, потім заплющила очі та казала йому (морю) – успокой меня, пожалуйста, успокой меня до весны. Кожен рік так казала. Казала та сподівалась, що то останнє жовтневе прохання, в наступному році буде інакше. Інакше, але зовсім не так, як сподівалась. Вже не плачу. Іноді сміюсь. Вже сьома осінь 🙁 

Поділитися:
Share
Читати далі
Усі відео
  • Усі категорії