Потрібно грати в свою гру. Довгу і важку

З деяких джерел лунають маніпулятивні (тобто, будемо говорити відверто, брехливі) звинувачення на адресу ЄС та керівництва партії: у ЄС немає ідеології; БПП-Порошенко винні в тому, що програли вибори, бо не застосовували «правильних» технологій (тут і «тьоплая ванна» і «забронзовєл» і підленькі натяки на «жадібність» і т.п.); у ЄС немає стратегії на майбутні вибори. Вимагається надати негайних рецептів на виграш, а інакше… йде шантаж в стилі «чому я повинен вас підтримувати». Вам потрібен рецепт, як 100% виграти вибори? Ось вам рецепт. Домовитись с кремлем, Коломойським, Фірташем та Ахметовим. Гарантувати їм їх забаганки. А потім за допомогою їх каналів, газет, ручних журналістів, “експертів”, «блогерів» та мереж ботів обіцяти простому народу: припинити війну, знизити тарифи в 2, 4, 10 разів, дати пенсії по 1, 2, 4 тис еврів (потрібне підкреслити), посадити алігархов і поділити їх гроші. Ну і системно змішувати з лайном конкурентів. Рецепт безвідмовний. За таких умов вибори 2019 виграв би будь-хто. Чихуахуа Коломойського виграв би. Що ми, власне, і бачили. Але мені чомусь здається, що це не шлях ЄС. І дещо все ж змінюється.

Читати далі

Чи відбудеться українське «економічне диво»?

Дуже характерним є те, що періоди повернення України в бік незалежності від Москви супроводжувались: укріпленням законності, зменшенням корупції, оздоровленням економіки та економічним зростанням, що відображалося в об’єктивних економічних показниках. Отже, ми не матимемо значного економічного зростання без забезпечення повноцінної незалежності від москви і, як наслідок, політичної стабільності та законності. Тому що кремль завжди підтримував і буде підтримувати в Україні політичну нестабільність, популізм, корупцію, анархію.

Читати далі

Державницький шлях

Державницький шлях, єдино правильний, йдучи яким можна зберегти і розвинути державу, дуже вузький. Це стежка, по обидва боки якої – урвища. І відхилення від цієї стежки – це руйнація держави або критичне її ослаблення. З одного боку цієї стежки капітулянтство. З іншої – дурний радикалізм, спричинений неправильною оцінкою обставин, сил держави чи власних сил. Таким чином, політичний лідер чи політична сила, які опиняються на чолі держави і мають намір державу зберегти та розвинути, мають рухатись саме цим серединним, державницьким шляхом. Лідер-державник просто змушений приймати правильні, серединні рішення між Сциллою капітулянтства та Харібдою дурного радикалізму.

Читати далі