Державницький шлях

Державницький шлях, єдино правильний, йдучи яким можна зберегти і розвинути державу, дуже вузький. Це стежка, по обидва боки якої – урвища. І відхилення від цієї стежки – це руйнація держави або критичне її ослаблення. З одного боку цієї стежки капітулянтство. З іншої – дурний радикалізм, спричинений неправильною оцінкою обставин, сил держави чи власних сил. Таким чином, політичний лідер чи політична сила, які опиняються на чолі держави і мають намір державу зберегти та розвинути, мають рухатись саме цим серединним, державницьким шляхом. Лідер-державник просто змушений приймати правильні, серединні рішення між Сциллою капітулянтства та Харібдою дурного радикалізму.

Читати далі

Немає ніякої “української поразки”

Переважна кількість проблем України – це не більше ніж дитячі хвороби, які для нас пропагандою намагаються подати як непереборні перешкоди існування держави. При цьому транслятори суцільного негативу та панічних настроїв свідомо розмивають головний здобуток останніх років – демонтаж тотальної залежності українських еліт від Кремля і, як наслідок, початок роботи щонайменше частини з них на національний інтерес.

Читати далі