Дежа вю з 2014-го

Якесь бісове, сказав би навіть “грьобане”, але то буде дуже грубо, тож бісове дежавю із 2014-го. Все, що стосується економіки, якось так нагадує 2014-й, що аж лячно. Суто плани, бравурні рапорти, що не мають нічого спільного з реальністю, візіонерство та професійні реформатори, великі плани, як за три місяці перетворити Україну на квітучий сад, повне ігнорування ризиків, повна недовіра до всіх, хто каже щось інше. Єдине, чого немає, це політичних розборок на кшталт літа-14, та навіть не знаю, чи це добре, бо без тих політичних розборок, без розпуску парламента і без неочікуваних результатів виборів не було б того уряду грудня-14, який, несподівано, зміг хоч щось перебудувати. Загалом ситуацію дуже сильно характеризує фраза “втрачено інстинкт самозбереження”.

Читати далі

Українцям намагаються пересадити пам’ять

Багаторічна кампанія про як “всьо здалі в 2014 году” реально вибішує. Сидять якісь незрозумілі люди на ефірах і розповідають про “зливи”, “зданий Крим” та “відсутність політичної волі”, ніби хоч щось бачили з того, що відбувалося під час наступу РФ тієї весни і того літа. Що таке “здалі” можна побачити на прикладі Афганістану, а тепер ви таки розумні в студіях під кондиціонерами, бо тоді якимось дивом вдалося організувати спротив, і тут немає комендантського часу, та не ходять озброєні люди з чужими шевронами, а ви все одно несете скабєєвську маячню.

Читати далі