Поза політикою

Хм, “спорт поза політикою” – це певного ґатунку оксюморон. Бо спорт і є політика-лайт, народна політика, субстітут політики як такої для націй. Він так і з’явився свого часу – як субстітут війни, яка, як відомо, є продовженням політики іншими засобами. Це можливість відчути єднання, відчути дух змагання між народами, безкровний герць націй. І все це працює доти, доки у двіжі беруть участь вільні народи. Але варто в ці мирні ігрища на галявинці влізти чортячим рилом диктатурі – любій, тоталітарній, авторитарній, – як все йде по пи… шкереберть.

Читати далі

Наша найбільша помилка у цій війні

Знаєте, якою була наша найбільша помилка у цій війні? Те, що не було масової мобілізації. Щоб війна прийшла в життя і душу кожного, а не була обридлою картинкою в вечірніх новинах. Щоб це стало дійсно спільною бідою і спільним горем. Повірте, ніщо так не вивітрює «ми внє палітікі», «мишебратья», «ета всьо бізнес», як вибухова хвиля снаряду, що бахнув поряд. Наша, здається, велика біда, що ми маємо настільки круту армію, що деякі наші спортсмени, забувають, що виходять з жовто-блакитним прапором, а не з триколором чергової бананової народної республіки, лише тому, що були ті, чиї труни накривали тим самим жовто-блакитним прапором.

Читати далі

Для тих, хто «внєпалітікі»

Десь у 15-16 роках, коли стало зрозуміло, що ми все ж вистояли, всі розумні люди казали до своїх та до беларусів – готуйтеся, ви – наступні. І всій оцій ватці, у першу чергу більшості беларусів, було байдуже. Байдуже на політику, на мову, аби стабільність. Так от, 1 березня 2019 року, рівно 5 років як х*ло офіційно вирішило використовувати збройні сили за кордоном, Лукашенко заявив: ” Согласен на единую валюту с РФ”.

Читати далі