Чорти повертаються завжди
Ліпший кент Слуг народу, депутат Юрій Бойко знову підняв «флаг борьбы за идеалы сказки про одну историю и братскую дружбу». Ну, а чому би й ні, якщо ця лабуда спрацьовує завжди?! Як тільки немає чого сказати, одразу піднімають тему «русскава языка». Ах, так! І памʼятників. Ну, ок… Давайте поговоримо.
1. Мовне питання.
Беріть подвійні листочки. Ручки. Сідайте та пишіть «В Україні не існує мовних проблем! Перевірочне слово – взагалі». В побуті люди спілкуються будь-якою мовою. І це право закріплено законом. Вийдіть на вулицю та самі послухайте. Тим же самим законом, який, в свою чергу, чітко вказує, що державна мова – українська. Тобто вдома чи з приятелем за келихом пива в барі спілкуйся хоч на пушту. Але, наприклад, у державних установах виключно українською. Це так просто, що багато хто не може досі зрозуміти. Приклад? Та будь ласка. В Ізраїлі або Німеччині запросто на вулиці можна почути російську або українську, але скрізь тебе оточує офіційна мова країни знаходження. Спитайте у Бойка, скільки обʼяв українською він чув в аеропорту Шереметьєво чи на «великам и магучем» в аеропорту Орлі?
| 2. Памʼятники (назви вулиць).
Я ніколи не міг зрозуміти, яке відношення Карл Лібкнехт (прости, Господи) та Маркс мали до мого рідного Мелітополя? Роза Люксембург, до речі, також. І чомусь жоден шанувальник памʼятників леніну не може відповісти на просте запитання «Чому ж декомунізація, яка сраною мітлою прибрала згадки про Кірова, Дзержинського та Фрунзе, навіть на торкнулася вулиць Фролова, Сухова та Абдалієва в тому ж Мелітополі»? Питання не в памʼятниках. Питання в тому, що від нас ретельно ховали справжню історію України. Справжню, а не написану під наглядом колегії московських вчених. Тепер Україна повертає втрачене. Це природно. 3. Церква. Взагалі не зрозумів претензій. В країні існує ПЦУ, себто православна церква України. Права на існування якої, до речі, закріплені Томосом, який країна отримала від Вселенського патріарха. А ще є сінагогі, мечеті, католицькі собори. Ахххххх… московську так звану церкву попросили на вихід. Дійсно, дичина якась. В Україні й московська церква з гарно налагодженою шпигунською мережею. |
А ось що нам точно заважає, так це природна толерантність до усіляких під@расів, які сьогодні розповідають про любов до України, а завтра з квітами зустрічають окупантів!
Ватна тріада.
Голова депутатської групи «Платформа за життя та мир» (ребрендінг ОПЗЖ) виклав у мережу відео з чисто проросійською заявою. Бойко побачив в Україні радикалів, які знущаються з людей, і заявив, що «народ з ними».
До речі. А знаєте, де найсильніше зараз критикують Зеленського? Ні, не на профилях порохоботів. Найбільш запекло, аж до переходів на матюки і особисті образи, Зеленського і Єрмака мішають із багном на ТГ-каналі… депутата «Слуги народу» Олександра Дубінського, який нині милується небом у клітинку. Дубінський в своєму ТГ строчить пости з продуктивністю хорошої медіа-команди (очевидно, певна медіа-команда їх пише замість Дубінського), але ніхто не намагається в Дубінського «відібрати смартфон». Дубінський несе відверту маячню про «клан Кучми-Пінчука», про те, що «Зеленський, Порошенко і Залужний діють спільно під керівництвом британської розвідки», і що Зеленського охороняє британський спецназ (уявляю, як регочуть у «будинку на Темзі»).
Одним словом, шиза повна, писанина Дубінського – чудовий матеріал для дисертацій психіатрів. Але не треба забувати слів дядечка Геббельса: «Чим більш лиховісна брехня – тим більше в неї повірять». Про убитого брата Порошенка теж брехня була від і до, але ж повірили!
А от вам ще й третій факт. Щойно мов з ланцюга зірвався Олексій Арестович. Там уже обговорюють карколомні плани. Арестович планує зібрати весь бомонд, примусити його поставити на місце всі знесені пам’ятники російським діячам, потім весь бомонд пересадити, а по ходу ліквідувати Інститут національної пам’яті.
Якщо ви дочитали досі, ви просто зобов’язані поставити питання, – що, чорт забирай, це все означає? А це означає, що на вулиці Банковій у розпалі підготовка до наступних виборів. Слідкуйте за руками.
Нагадую, пересічний прихильник Зеленського у 2019 р. був категоричним шизофреником. 45% прихильників ЗЕ виступали за інтеграцію в НАТО – приблизно стільки ж проти НАТО. Біля 45% прихильників ЗЕ були за розширення вжитку російської мови – приблизно стільки ж проти. Тощо й тощо. Якби всі переконання прихильників ЗЕ об’єднати в одній людині, ми здобули б клінічного божевільного, якого розриває від протиріч. Нічого дивного. Вся передвиборча кампанія Зеленського була унікальна тим, що вона не містила жодної конкретики. Говорилося про все гарне проти всього поганого, і кожен бачив у Зеленському те, що хотів бачити. Але.
Смарагдовим довелося визначатися і вони обрали грати (лише грати) помірковано патріотичну політичну силу. І саме тоді пішли розмови про створення проросійської сили, контрольованої з ОПУ. Знову ці розмови відновилися після відставки Арестовича, який ледь не зразу ж почав говорити в стилі Мураєва і Шуфрича без жодних наслідків для себе.
Треба нагадати історію ще й інших учасників вистави. Саме підлі й цинічно-брехливі передачки Олександра Дубінського про Порошенка приготували грунт для приходу Зеленського і його «нових облич». Потрапляння Дубінського до списку депутатів-служок здивувало і збурило навіть багатьох прихильників ЗЕ. Арахамія тоді заявив – перевиховаємо. Перевиховували аж до заяви Мін’юсту США про те, що Дубінський – агент Москви.
З Бойком історія ще цікавіша. Сам Бойко у політиці – типовий нафталин. Але з Бойком давно і продуктивно співпрацює сірий кардинал ОПЗЖ Сергій Льовочкін. Не хочу повторювати чутки про зв’язки Льовочкіна з Єрмаком, але факт такий, що уламки ОПЗЖ наразі є партнерами служок. Це підтвердила голова «Слуги народу» Олена Шуляк (та сама, що на початку вторгнення вивезли з України чоловіка і брата, аби не мобілізували), за її словами, депутати Бойка зі служками «конструктивно співпрацюють».
Коротше. Ми маємо зразу трьох потенційних «проросійських» кандидатів, кожен із яких працюватиме на ватну аудиторію і кожен із яких цілком здатен після виборів піти на коаліцію з гіпотетичною партією Зеленського, мовляв, аби гірше не було. Це те, що має згодом забезпечити смарагдовим підтримку у Верховній Раді.
Але нічого в них не вийде. Не буде їм ніяких виборів.
Проблема не в Бойку. Проблема в тому, що у нас тисячі таких бойків. І ті, що у парламенті, просто більше помітні.
Такі бойки є в обласних центрах, у райцентрах і в селах. Є ті, хто роками підтримував таких бойків, є ті, хто роками брав від них кеш, є ті, з ким вони мають спільні «тємкі», є ті, хто мав би, сука, з цим працювати, але не працює.
Десятиліттями головною політичною проблемою силовиків були українські націоналісти. Десятиліттями. За дуже рідкісним виключенням проросійські чорти могли творити що хочуть і як хочуть, а проукраїнські пацани і дівчата вигрібали по повній. І ті, хто думає, що цей корабель, який ішов одним курсом із самого СРСР, різко розвернувся у 2014 або 2022 роках, мають зняти рожеві окуляри.
Питання нашого виживання як держави – системно відпрацювати по своїх же гнидах. І станом на зараз відповідь така, що жити нам не хочеться.
У Кінга була така оповідь «Інколи вони повертаються». А ці чорти повертаються завжди.
Спочатку Банкова створює коаліцію слуг і ОПЗЖ. Лідери ОПЗЖ не вилазять із кабінетів керівництва ОП починаючи з 2019. Всі найганебніші закони, як-то податковий пресинг українців, дурнуваті кадрові рішення, гроші на марафон й інші «кешбеки» проходять у ВР виключно голосами слуг і ОПЗЖ.
ОПЗЖ без проблем всі ці роки їздить у закордонні відрядження, входить у ТСК, де розглядають делікатні питання з обмеженим доступом, в тому числі щодо використання західної зброї чи стан фортифікацій. Вони надійні партнери влади, і керівництво слуг хвалить їх за конструктив.
А потім Банкова і її ТГ починають ламати комедію, мовляв, хто дозволив ОПЗЖ лізти в Тік-Ток і створювати нові політичні проєкти. Та ви й дозволили! Легалізували цих рускоміровців.
Вони й досі залишаються в керівництві комітетів, вони тепер мають вдвічі більше прав і виступів, створивши на уламках ОПЗЖ дві нові групи, вони беруть участь у всіх закритих нарадах, їх включають у марафон і запрошують на зустрічі з міжнародними партнерами.
Тим часом у парламенті вже три роки лежить законопроєкт «ЄС» про заборону представникам заборонених партій обіймайти керівні посади в комітетах і ВР, входити в міжнародні делегації, створювати нові групи, перевзуваючись і легітимізуючись.
Два роки тому ми зареєстрували законопроєкт про позбавлення мандатів депутатів заборонених партій в ВР і місцевих радах. Хто ж не ставить його на розгляд зали? Слуги і Банкова. Які публічно називали рускоміровців своїми надійними партнерами. Вороги в них тільки «ЄС». Цинізм, який дуже дорого обходиться воюючій країні.
Наступного пленарного тижня будемо наполягати на розгляді питання з забороненими партіями. Досить загравати з пʼятою колоною, яка нахабно піднімає голову. Й мова не лише про Тік-Ток.
Щури, що принишкли були на початку повномасштабного вторгнення, знову відчули запах можливостей…
Як на мене, це означає 2 речі:
- Ганебна фактична коаліція слуг із недобитками опзж для голосувань всякого непотребу в Раді, дала кремлівським посіпакам відчуття, що їх часи повертаються.
- Кремлівські прислужники від своїх хазяїв з Москви отримали інструкції готувати ґрунт для “перемовин”.
Готується велика зрада?!
Тут Бойко голос подав. Який з «регіоналів» і ОПЗЖ.
У мережах – здивування і обурення.
Замість цього давайте вирішимо проблему. Проєкт №8089, поданий після того, як цей зомбі-парад нарешті заборонив Верховний Суд, дозволяє позбавити їх впливу на український парламент і викине з місцевих рад.
А без цієї милиці й «слуги» будуть змушені йти по голоси до проукраїнських фракцій.
Вимагайте від «слуг» ухвалення проєкту №8089!
