Славік обіцяє витрачати

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Святослав Вакарчук так наполегливо закликає в рекламі взяти хвилину мовчання по обіцянках попередніх політиків, що проти волі тягне ознайомитися з його власними обіцянками. Що там? Ознайомлення навело на невеселі думки. Співаку Вакарчуку пасувало б стати прем’єром у якійсь дуже багатій країні, де накопичені чималі грошові ресурси. Бо програма партії «Голос» десь на 80% – це обіцянки тратити. Погляньте самі.

За Вакарчука мусять масово голосувати IT-шники. Чому? Бо роботи він їм накидати обіцяє без меж – за державний кошт. Славік обіцяє: ввести в судах електронний документообіг та електронну перевірку на доброчинність (що воно таке – невідомо); фінансувати кращі стартапи спільно з бізнесом (я навіть здогадуюся, чиї стануть кращими); створити мережу широкосмужного доступу в інтернет і 5G (в країні де й 3G є не скрізь); для боротьби з олігархами «Голос» обіцяє зробити публічну систему автоматичного збору інформації про зв’язки між членами олігархічних кланів та фінансові транзакції (слабо?); запустити повноцінну роботу земельного кадастру (давно пора); організувати відкриті електронні аукціони на оренду землі; впровадити електронні підручники для планшетів у школах (в приватному порядку давно існують); запустити онлайн-курси для самоосвіти учнів у регіонах (можна тільки вітати); запустити глобальну онлайн-платформу підтримки українців з будь-якого питання 24/7 (привіт «державі в смартфоні» ім. Зеленського) та створити електронний кабінет, який об’єднуватиме кабінет пацієнта, власника авто, податковий кабінет тощо.

І все це – за 5 років! Люди, які знають, що таке замовляти ПЗ (програмне забезпечення – ред.) на приватну фірму, мусять уявити, які слинки вже зараз течуть у спільноти програмістів. Такого «атракціону щедрості» Україна ще не знала. Весь цей потік обіцянок псує одна згадка – про ті проблеми, з якими стикнулося впровадження Е-декларування через «сирий» софт, зроблений компанією «Міранда», яку тоді кинулися захищати активісти «Реанімаційного пакету реформ» на чолі з Ярославом Юрчишиним з «Transparency» і Віталієм Шабуніним з ЦПК. Юрчишин нині – в першій десятці «Голосу», разом з соратницею Шабуніна – Олександрою Устіновою. Тепер розвернуться по-справжньому…

А «Голос» продовжує обіцяти витрати – вкласти мільярди в утеплення будинків і встановлення лічильників тепла і газу; надати кредити малим фермерам (які фермери «малі» – невідомо); вкластися у збільшення видобутку енергоресурсів (певно, те, що за Порошенка видобуток збільшувався по майже мільярду на рік, недостатньо); вкластися у розбудову інфраструктури та доріг тощо й тощо.

Але остаточно мене добили ще дві обіцянки «Голосу».

Перше – вже згаданий Ярослав Юрчишин поділився намірами реформувати судову систему. Для цього він бажає змінити систему формування вищої кваліфікаційної комісії та вищої ради правосуддя, а також вичистити судову систему на підставах висновків «громадських експертів». До таких намірів я маю два питання. Перше – з кого збирається пан Юрчишин формувати нові ВККС та ВРП, з якихось інших суддів чи перетасувати наявних? І ще. А ким він збирається міняти «вичищених» суддів за умови, що один з наслідків попередніх реформ той, що наразі в Україні вакантні 20% суддівських посад? Де він фахових юристів брати буде? Вже зараз якщо ви подасте заяву з господарського питання до суду у січні, її розглянуть у червні. Банально – юристи не хочуть іти працювати суддями, під цей громадський тиск, за ці зарплатні. Отже, якщо тільки пан Юрчишин не збирається на радість країні-агресору повністю паралізувати роботу судів, а відтак – всієї промисловості, він мусить передбачити суттєве підвищення зарплатень суддям. А це – нові витрати. Не враховуючи чималих штрафів, які держава буде змушена виплатити суддям, які відновляться по суду, бо висновок «громадських експертів» для звільнення – не підстава.

Ще «Голос» заявляє: «мій голос за вищі зарплатні». Насмілюся нагадати, що підвищити зарплатні парламент може лише в один спосіб – обрати уряд, який підніме мінімальну зарплатню. А це вже зараз мусить натякнути IT-шникам (чимала кількість яких – ФОПи), що їх дурять. Бо збільшення мінімалки – це автоматично збільшення єдиного соцвнеску для себе та для найнятих працівників, через що всі попередні збільшення мінімалки ФОПи сприйняли дуже болісно.

І от коли я побачив цей, ще неповний список витрат, запланованих «Голосом», головним питанням моїм стало: «А гроші на все це вони де візьмуть?» Збільшать податки? Ні, «Голос» обіцяє зменшити податкове навантаження на зарплатні громадян і вдосконалити систему оподаткування. Явно не в бік збільшення податків. Тоді звідки гроші? Відповідь на це питання проста. Або партія «Голос» знає секрет швидкого збільшення продуктивності праці українського працівника від наявних 2,8 доларів на годину до хоча б 10 (я пропрацювавши у виробництві 20 років, його не знаю – крім методів сталінізму), або вона взяла намір по самі вуха залізти в борги.

Петро Порошенко повністю та частково виконав 79% від обіцяного в 2014 р. Скільки виконає Вакарчук? Чи не варто брати хвилину мовчання по його обіцянках уже зараз?

Автор