Порох був кісткою у горлі для всіх

Константин Нескоромный
Константин Нескоромный

Журналісти його ненавиділи, бо як це так – півтора мільярда витратив, а нам нічого. Жлоб, ууу. Шаурмой не годував. Про війну постійно розповідав. Отже ми так не домовлялися – завжди продавали мовчання дорого, а тут нічого. Зрада.

Чиновники його ненавидили. Бо раніше можна було брати хабарі, а при ПП можна, но було стрьомно. Сцикотно. Епоха Пороха – епоха зубожіння. Це, до речі, підтвердять ті, хто стикався, що або брали стільки, щоб вистачило, бо страшно, або можна було обійтися легально і без цього. Ну тобто динаміка була суттєва. Зараз, з того, що я знаю, епоха зубожіння скінчилася, тепер за п’ять років відіграватися почали.

Пересічні громадяни його ненавиділи, бо тарифи. Бо бізнес. Бо не цар, який вирішує проблеми простого люду. І навіть немає значення, скільки коштує комуналка – просто дорого. Бо раніше була дешево, а тепер дорого. І проїзд – дорого. При тому бідкаються і ті, в кого витрати на комуналку не перевищують 5-10% від доходу. І все інше немає значення – було дешевше, стало дорожче. Ууууу.



Європейці не ненавиділи, але їм було незручно. Бо виймати голову з дупи і називати речі своїми іменами – погано для бізнесу. А з Порохом називати речі своїми іменами не просто доводилося, а ще й реагувати, бо ви ж нормальні? Нормальні. От і вперед. Незручно, кароч.

Свинособаки, зрозуміло чому, ненавиділи. Бо таких знущань вони ніколи не отримували за 30 років. Тим паче від України, яку завжди рахували малоросією та недокраїною.

Олігархи ненавиділи, бо мільярди доларів осідали в бюджет, а не в їх кишені. До того ж ще й забрати останнє награбоване хотіли. Уууу, зрада. Епоха бідності олігархів. Це, до речі, дуже видно по футболу, улюбленій іграшці, – потоків нема, клуби схлопнулися.

Генерали його ненавиділи. Бо на зміну радянським пристосуванцям та лізоблюдам почали приходити бойові авторитетні офіцери, з іншою ментальністю та відношенням до особового складу та колег.

Вата його ненавиділа, бо він про українські цінності – мову, квоти, українські фільми, музику, та проти сватів і радянського лайна.

Навіть свої його нещадно критикували, бо повільно, не так, не туди, не з тими, не той, не цей.

І один з головних реальних факапів ПП – профукана вщент комунікація. Бо коли тебе ненавидять всі, бо треба змінюватися і перестати жити у бульбашці, де робіть мені добре, але так, щоб я міг з кумом порішати, єдине що залишається – це комунікація.

Я не вважаю, що ПП повернеться на посаду президента. Але ви ще згадаєте ці часи, коли ми знову підемо на майдан, бо всі знають – зараз, тепер знову можна жерти. І будуть жерти за всі 5 років. І я знаю, що коли ми вийдемо відстоювати незалежність, з проблемами в економіці, росією на поготіві чергового удару, то він буде там. Бо ваша ненависть була штучною та дитячою, а він буде там, бо це його країна. І моя. І тих, хто там буде.

Поділитися:
Share

Share