Міфи, які роблять нас бідними

Олександр Костюк
Костюк Олександр

1. Міф «дайте нам».
Менталітет лузера. Ніхто нікому нічого в цьому житті не дає. Достойне життя, добробут, високу зарплатню можна досягнути тільки власним талантом, розумом, підприємливістю, важкою працею. І пенсію ніхто не дає. Її заробляють протягом усього життя.
І отримаєте ви її при одній необхідній умові: якщо збережете на той час власну незалежну державу, утримуючи із своїх податків армію, правоохоронців, ефективне управління. Армію та незалежність, звичайно, на хліб не намажеш, і «главноє – пєрєстать стрєлять». От тільки Москва вам європейські (та й не європейські) пенсії точно платити не буде.

2. Різновид цього міфу: віра в «низькі тарифи» та «безкоштовні послуги».
Це обман, гра в наперстки, прямий шлях до перманентного зубожіння. Чому? Тому що безкоштовний сир завжди лежить у мишоловці. Приклад тарифів на газ за цінами нижче ринкових:
– Опалюємо задешево і хрущовки пенсіонерів, і будинки заможних бізнесменів у 2000 кв.м., і палаци олігархів;
– На різниці між реальною та пільговою цінами наживаються мільярдні статки… олігархами;
– Газ не економимо, споживання росте, вигоду отримує постачальник, тобто… РФ, якому платимо з бюджету за реальними або й не реальними (привіт Тимошенко) цінами;
– Всі ці задоволення сплачуємо з бюджету, забираючи гроші… Правильно, у армії, пенсіонерів, інвалідів, хворих, вчителів, науковців і т.п.
Результат – збагачення олігархів та РФ. Повне зубожіння інвалідів, пенсіонерів, бюджетників, того самого простого народу, який тішиться «низькими тарифами».
Шлях правильний: ринкова ціна на газ для всіх, дотації (бажано монетарні) для незахищених верств населення. Що й робилося насправді відповідальними державниками.
Та ж історія з «безкоштовними» медициною, освітою, проїздом тощо. Якість послуги нижче плінтуса, все одно доводиться платити і з бюджету, і з кишені, наживаються корупціонери.
Насправді, держава повинна піклуватись лише про хворих, старих, немічних, нездатних. І рівно настільки, наскільки за це платять дорослі, здорові та працездатні.

3. Армію, мову, віру, незалежність на хліб не намажеш.
Насправді без реальної незалежності (і відповідно армії, мови та віри, які є фундаментом незалежності) процвітання та добробут НЕМОЖЛИВІ в принципі. Колонії та напівколонії не процвітають, вони слугують ресурсом. Навіщо імперії заможна колонія? Рабам, ілотам, яким неважлива власна армія, мова, віра та незалежність, немає сенсу «давати» високі зарплати чи пенсії. Рабам досить баланди та нагайки.



4. Міф по «бариг» і «борьбу с олігархамі».
Ринкова економіка НЕМОЖЛИВА без великого бізнесу. Існують сектори економіки, які не можуть функціонувати без концентрації великого капіталу. Більше того, великий бізнес, олігархи створили США, господаря світу. Без великого бізнесу неможливі були б Локхід, Боїнг, Проктор енд Гембл, Мерседес, Тойота, металургія, енергетика і багато іншого. Саме великий бізнес створює новітні технології, дає робочі місця, платить податки, наповнює бюджет, робить країну багатою. Україна НІКОЛИ не стане багатою та заможною, допоки ми будемо називати «баригами» підприємців, які створюють робочі місця, випускають якісний продукт (в тому числі на експорт), чітко сплачують податки. Тому коли я чую крики про «бариг» та «борьбу с алігархамі» я відразу розумію, що це обман. Маніпуляція. Великий бізнес НЕОБХІДНИЙ державі. Питання потрібно ставити по-іншому: великий та інший бізнес повинен працювати в рамках ЗАКОНУ. Виконуючи податкове, антимонопольне та інше законодавство. Якщо великий бізнес працює в рамках законодавства, сплачує податки, оновлює виробництво, створює якісний конкурентний продукт, нові технології , працює в умовах вільної конкуренції – це правильний і корисний бізнес. І за цих умов великий бізнес потрібно БЕРЕГТИ і ПІДТРИМУВАТИ. Якщо олігарх бере під приватний контроль державне підприємство, заробляє на енергоресурсах в якості прокладки, монополізує галузь, порушує законодавство, виводячи гроші вкладників з банку, ухиляється від податків (Коломойський, Фірташ, Оніщенко, Бойко) – саме цих олігархів потрібно нещадно карати. І карати мають відповідні органи: НАБУ, САП, ДБР, створені… баригою Порошенко.

5. Міф про пряме народовладдя.
Щоб керувати кораблем, завжди наймають досвідченого капітана, боцмана, моториста. Пряме народовладдя – це все одно, що всім пасажирам одночасно вчепитися за штурвал. Насправді ж любителям народовладдя підсовують штурвал, який нічим не керує. І поки «народовладці» завзято крутять макет штурвала, «керують державою із смартфона», бігають на референдуми, хитрюги тихенько скеровують корабель на рифи в надії розграбувати вантаж після аварії. Ну, ви ж самі так керували, ні?

6. Міф «закон можна порушити для благої мети».
Умовно кажучи, щоб посадити Медведчука. Або щоб провести дострокові вибори і привести до влади улюблену політичну силу. От тільки це так не працює. Будь-яка система працює, якщо в ній дотримуються правил, законів для всіх – поганих та хороших. Починаєш порушувати правила, і цей процес вже не спинити. Сьогодні закон ламає суддя КС. Завтра – суддя Печерського суду. Післязавтра для прокурора, податківця чи слідчого поганим баригою станеш саме ти.

7. Міф про «погану владу».
Віра в месію, який прийде та спасе Україну. Допоки суспільство живе вищепереліченими міфами, владу можна міняти нескінченно. Крєпкіх хозяйствєнніков на новиє молодиє ліца, нєзапятнаниє політікой. Це нічого не змінить. Шалено вірити в «новоє ліцо», «хозяйствєнніка», «парня із народа», популярного артиста, а через рік ненавидіти його. Ніякий месія не прийде і не врятує. Вас від вас самих.

8. Як похідна міфа про погану владу: «наші українці їдуть в Німеччину чи Польщу і працюють не гірше за німців чи поляків. Тому що у нас така погана влада, а там влада чесна».
Ні не тому. Так, їдуть і працюють добре. Але саме тому, що їм не дають там реалізовувати їх міфи. Там слухняно вчать місцеву мову і не кажуть «а какая разніца какой йазик». Бо інакше на більше ніж миття посуду не розраховуй. Там не приходить в голову вимагати тарифів нижче ринкових. Там не приходить в голову рік не платити за комунальні послуги, бо там наші якимось дивом розуміють – за все треба платити. А як ні – миттєво залишишся без газу та світла. Там не вимагають «прямого народовладдя». Там не кричать «дайте мені», не приходять на роботу з бодуна, не перекурюють 20 разів на день. Там не оголошують «баригами» власників British Petroleum і не вимагають «розділити на всіх». Там не порушують закон, бо тобі так хочеться. Тому що знають: порушиш – буде боляче. В кінці кінців, вам з вашими міфами в головах не дозволяють там обирати.

Отже ми НІКОЛИ, ще раз повторю – НІКОЛИ, не матимемо процвітання та добробуту, поки суспільство живе міфами. Тільки в них – причина нашої бідності. Тому що вони – обман. Тому що коли живеш міфами, всі зусилля б’ють повз справжньої мети. І всі ті політики, журналісти, еліта, які експлуатують ці міфи, – саме вони утримують народ в стані холопів: роками, десятиріччями, віками.

І насправді чесними, відповідальними політиками, які справді хочуть добробуту та процвітання своєму народові, є ті, які чесно кажуть неприємні (на перший погляд) речі:

– Без незалежності, армії, мови, віри ви ніколи не будете заможними. Незалежність – фундамент процвітання, раби не процвітають. І за незалежність потрібно платити: податками на армію і кров’ю;
– Ваш добробут залежить тільки від вашого таланту, розуму, знань, підприємливості та важкої праці. Ніхто нічого нікому не дасть;
– За все потрібно платити свою ціну: за газ, електрику, медицину, освіту, безпеку, ефективне управління, захист в хворобі та старості;
– Великий бізнес в рамках закону – шлях для багатства країни, технологічного розвитку;
– Закон понад усе. Його потрібно виконувати, навіть якщо це неприємно. Якщо суспільству не подобається Закон – спершу поміняй його, потім дій за новим законом;
– Державою, як і кораблем чи літаком, повинні керувати досвідчені люди, які пройшли шлях у політиці від місцевого рівня до державного. І управляти мають саме ті, які не годують вас популістськими міфами про дешеві тарифи та пряме народовладдя, утримуючи цим в холопському стані. А кажуть правду і діють, розуміючи справжній стан речей.

Вони і є справжніми державниками, які через важку працю, піт, біль і кров здатні привести державу до процвітання.

P.S. Так, я розумію, що простий народ не здатен відразу зрозуміти такі речі та позбавитись міфів, які культивувались сторіччями. Це – завдання еліт. Але ми хоча б повинні чітко зрозуміти: ті політики, журналісти, лідери думок, які культивують ці міфи, – зрадники власного народу. Зрадники підлі та безпринципні, які задля власної вигоди утримують народ у холопському стані. Зрадники, які руйнують Україну. І саме такі зараз дорвалися до влади, нещадно експлуатуючи руйнівні міфи.

Поділитися:
Share

Share