Ставлення до армії – лакмусовий папірець відношення до держави

Валерій Прозапас
Валерій Прозапас

Десятки років українське населення мало що знало та розуміло про свою армію, і змінити цю традицію виявилось навіть важче, ніж провести фунтаментальні перетворення в самій оборонній сфері.

Досі непристойно високий відсоток людей ввжає, що “армію утримують волонтери”, там “мародество” та “заробіток на крові”, а в усіх бідах війни винні наші “бездарні генерали”, а не російські військові спеціалісти.

І такий стан речей штучно підтримується відповідним пулом “українських” так званих ЗМІ та “військових експертів” – з їхніми “незакопаними американьскими кунгами”, замовними “розслідуваннями” та штучними скандалами. Ми не чуємо призвищ російських офіцерів, їхні злочини 2014-2015 років винеслися за дужки, агресія вміло переведена всередину України за допомогою пропаганди.



Навіть планові збільшення виплат та присвоєння військових звань зневажливо подаються як “раздача с барского плеча” та “желание насолить новой команде”. Причому робиться це ротами та руками людей, яки зеленої уяви не мають про військо, бо не були в ньому. А якщо були, то витягнуті з нафталіну для демонстрації населеленню по телевізору, як у випадку з Апаршиним та його “надлишковим майном”.

Чому в нашому інформаційному полі цитують “думки” Бутусова з його офшорним сайтом, як він став “експертом з військових питань”, чому Корбан дозволяє собі називати офіцерів “васалами”, чому їхня риторика збігається з провокатором Шарієм – питання риторичні.

Комусь треба посіяти недовіру населення до своєї армії та не допустити перетворення її на предмет гордості, і частково це вдалося, бо людьми з гідністю складно маніпулювати.

Тому тепер ставлення до ЗСУ “нової команди”, кадрові призначення, динаміка виконання зобов’язань з наближення до НАТО, риторика підконтрольних ЗМІ стануть лакмусовим папірцем відношення до самої держави, і це не може бути предметом ніяких компромісів.


Олена Монова
Олена Монова

Смотрю, как у довбойолопов возгорелось в подхвостье от новости о повышении выплат бойцам на первой линии — и душа радуется. В принципе, моя черная душа всегда радуется, когда долбое*ы страдают, так уж сложилось. Ибо они должны страдать всегда, это аксиома. Я люблю на это смотреть через сварочные окуляры, поджимать пальцы на ногах от восторга и хохотать, запрокинув голову.

Особенно порвало на меховые латочки одного грустносисего бобра. Такое впечатление, что все эти необычные люди уже прикинули, как потратят 5 тысяч денег из бюджета — бобер на вибратор в виде лысого из Квартала, остальные на контейнер вареников и бутылку пива. А тут пришел Порошенко и варени… тьху ты, деньги из зубожілих рук вырвал и в армию отнес. Нет, ну не сука?!

Очень мне это все напоминает, как балалайки требовали заплатить за газ, ведь каждая отдельно взятая балалайка свято верила, что как только Украина заплатит за газ, то сразу же у всех в Саратове (и в Челябинске даже) появится ванна с боярой, где можно будет нырять и пускать носом счастливые бульбы.

Да, так вот.
Надо как-то аккуратно объяснить отечественным ховрахам, что повышения выплат заложены в бюджет еще в 2018 году. И отменить их невозможно, даже если Гідрант топнет ногой, выдует бульбу из носа, щелкнет пальцами и три раза произнесет “вингардиум левиоса бабушка беня”. И до конца 2019 будет еще одно повышение в армии. Да, вот так несправедливо: в армии еще одно повышение выплат, а у долбое*ов заплаканные усы и прищепки на сосках.

Пойду куплю новые сварочные окуляры, старые от жара потрескались.


Роман Доник
Роман Доник

Корбан, как и вся “молодая команда” новых лиц, настолько глубоко в теме армии, что просто не знает, что нельзя просто так взять и дать воинское звание. Что сначала нужно некоторое время прослужить на должности, которая соответствует этому званию. Нельзя полковнику на полковничьей должности дать генерала. Только после того, как полковник, имеющий соответствующее образование, прослужит на генеральском посаде. Что для того, чтобы получить звание генерала, нужно получить второе военное образование оперативно-стратегического уровня (или заканчивать академию во время присвоения звания). Нельзя, просто так взять и дать генерала.

Корбановская мишпуха все меряет по себе. Захотели для решения своих шкурняков парня с улицы сделать полковником – держите полковника Семенченко. В ЗСУ так не бывает. И там, слава Богу, нет Авакова. Там каждая процедура прописана до запятой. И если Корбан обещает кому-то генеральское звание за лояльность к нему и его кодлу, то не верьте. Кинет, как всегда. Они же всегда так делают.

Все эти “молодые лица” разбираются только в одном – как продавать, отжимать и красть у государства.

Поділитися:
Share

Share