Якбитологія, або Чому поразка Зеленського вигідна для нього самого і взагалі для усіх

Віталій Гайдукевич

Про вибори під іншим кутом. І досить.

На хвилину винесемо за дужки Коломойського, російських кураторів, ригівський серпентарій, консенсус олігархату і інше антиукраїнське кодло. Що маємо? Знайшли спільну хвилю зі своєю цільовою аудиторію, яка глибоко не пірнає і відрізняється незнанням основ функціонування держави та нігілізмом в принципі. Ок – це теж громадяни країни. В Німеччині була партія любителів піратського контенту, всяке буває. Але куражитися в кіно, перетворити передвиборчу кампанію на балаган, це одне, а коли за тобою закриваються важкі двері президентського поверху Банкової і найстрашніша реальність перетікає виключно дротами секретної телефонної лінії… Стає не до сміху. Не на усі наради потягнеш радників. Часом рішення ухвалюєш сам. Один. А від рішення залежать життя сотень тисяч армійців, мільйонів цивільних і існування цілої країни. Тут спітнілими долоньками не відкараскаєшся. Комік Володимир Зеленський ніколи в житті не був в такій ситуації.

Давайте припустимо, що Володимир Зеленський – це такий собі геть незалежний стартап, який знайшов нішу і аудиторію та замахнувся на якісь перспективи. Припускаємо, що він не лялька в Бєніних руках, а самородок? Припустили? Ну так от, зваживши на багато закритих для «простих людей» ситуацій, реальний початківець у великій політиці не виграватиме вибори в країні, що веде війну. Він прорахує ризики і… програє. І саме програш може стати для нього стартом справжньої якісної політики. Абсурд? Ні.

ЧОМУ ПРОГРАШ ВИГІДНИЙ ЗЕЛЕНСЬКОМУ

Програвши другий тур (не забуваємо – ми припустили, що мова не про маріонетку олігархів і Кремля, а про самостійного політика-стартапера), він має в активі близько 20% підтримки від кількості УСІХ голосів виборців (30% в першому турі, це від кількості тих, хто голосував, а проголосували 65% від загальної кількості виборців).

Отже, на піку ейфорії, із підтримкою в 20% в тоталі по країні, за пів року до виборів у парламент, Самостійний Політик Зеленський ні за що не відповідає, не розкрив своїх слабких сторін як державний менеджер, готовий вчитися і має усі підстави проводити переговори із політикумом про взаємодію в наступній раді з позиції успішного гравця.

Він другий в президентських перегонах. І поки обраного Президента будуть і далі бомбити критикою з усіх боків (а бомбити будуть, бо парламентська кампанія стартує фактично 22 квітня), Номер Два – кум королю і сват міністру. Правильно використана кампанія до Ради, правильно підібрані партнери і домовленості на коаліцію, президентський рейтинг в 20% можуть помножити вдвічі, напевно. І весь цей час політик-новачок, по суті, використовує іміджеві напрацювання, розвиває їх і НІ ЗА ЩО НЕ ВІДПОВІДАЄ. У нього просто НУЛЬ підстав аби потрапити під удар суперників.

В такому випадку, Другий Номер ставав би серйозним конкурентом для Обраного Президентом, адже отримував шанси зайти в Кабмін, а це набагато більше повноважень і можливостей для реформування країни, аніж має Президент (читаємо Конституцію). Такий розклад дав би Справжньому Політику Зеленському ключове, що йому бракує – досвіду і НОРМАЛЬНИХ союзників.

ЧОМУ ПРОГРАШ ЗЕЛЕНСЬКОГО ВИГІДНИЙ ТИМОШЕНКО, ГРИЦЕНКО, БОЙКУ

Все просто – Порошенко зайшов би на другий термін просто під беззупинним артобстрілом критики. Йому б не дали передохнути ані на мить. Обсяг бруду був би неймовірний. Для Тимошенко, Гриценка і Бойка це просто подарунок був би! Вони би відігралися б по повній. Був би час виправити помилки президентської кампанії. Та й в принципі – усі претенденти на “посидіти” в Раді будували б свої кампанії на критиці «старої влади». Так само, як на президентських УСІ працювали не за себе, а проти Порошенка. Країна б це радо сприймала, бо вже звикла, що винного призначили.

Для Порошенка було б пекло – вести до Ради Солідарність, котру треба кадрово відчистити від огріхів БПП, відбиватися від нападок та ще й мати Справжнього Політика Зеленського, який «весь в білому». Плюс, не забуваємо, переобрання Порошенка додасть йому проблем на війні, бо Путіна влаштовує хто завгодно, лише не ПАП. І так щоб Москва не відреагувала якось на провал своїх планів?

Отже, Порошенкові виграш робить наступні пів року просто пекельними, і не факт, що в Раду «Солідарність» зможе зайти кількістю достатньою для коаліції. Виграш Порошенка, це просто «лийся пісня» для усіх без винятку конкурентів. Навіть для ДемСокири, ДемАльянсу і Сили Людей. Вони теж в раді гратимуть в контри проти Солідарності і додаватимуть головного болю партії Президента.

ЧОМУ ПРОГРАШ ЗЕЛЕНСЬКОГО ВИГІДНИЙ СИМПАТИКАМ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Поразка стимулює, а з активними діями політика-стартапера це буде півроку суцільного фану. І тут я знову нагадаю, це ми уявили, що Зеленський є абсолютно незалежний. Програш на президентських помножить лояльність.

ЧОМУ ПРОГРАШ ЗЕЛЕНСЬКОГО ВИГІДНИЙ КРАЇНІ

Другий термін Порошенка залізобетонно фіксує напрямок розвитку країни. Порох ні за що і ніколи не відвернеться від НАТО і ЄС. Якщо хтось не зрозумів, це вже «пунктік». Порох не відмовиться від акценту на розвитку армії та сектору безпеки. Він не покине активності в міжнародній політиці – це його море, він там плаває в Україні краще за усіх. А це нам треба більш за все.

Молоді політики (якщо такі нарешті з’являться), маючи від Порошенка 100500 гарантію західного вектору розвитку, матимуть шанс взятися за освіту, побудову економічної моделі, яка буде актуальна років через 15 (а не була актуальна 25 років тому). Рада буде наново реформувати поліцію і судову систему, а оскільки Солідарність (чи як там називатиметься політична сила Президента станом на осінь) не матиме більшості в коаліції, або взагалі опиниться в меншості, то Порошенко Другого Терміну може бути із геть іншими можливостями. І, можливо, станеться те, про що говорилося давно – Президент зосередиться виключно на дипломатії, обороні і безпеці. А це хороший шанс умовним «євродемократам» в Раді воювати проти олігархо-реваншистів та агентів російського впливу.

Самостійний Політик Зеленський став би таким собі Пашиняном в наступній Раді (по активності, мається на увазі) і стрімко б набирав ваги і, скоріш за все, виграв би наступні президентські. Це було б елементарно, просто маючи за спиною успішну каденцію молодого політика в парламенті, де була лояльна тобі більшість. А може і уряд. Шикарна п’ятирічка для розгону…

ЧОМУ ПРОГРАШ ЗЕЛЕНСЬКОГО ВИГІДНИЙ ПАРТНЕРАМ НА ЗАХОДІ

Київ буде прогнозований. МВФ буде контролювати розвиток економіки і отримувати повернені кредити. Україна йтиме в НАТО без зайвої болтології про референдуми і ставання на коліна перед кимось. Україна буде воювати за себе, а значить прикривати від Росії схід цивілізації. Україна, яка тримається, наближає до занепаду режим Путіна, а це може стати ще й економічно вигідно Заходу.

Виходить поразка Зеленського полегшує життя усім. Крім самого Порошенка. Йому другий термін буде ще важчий за перший. Йому доведеться мінятися. Відмовитися від старих методів комунікацій і просування ідей і результатів своєї роботи. Його дотиснуть на чистку лав Солідарності. Причому тиснутимуть як ззовні, так і свої ж – внутрішній запит на це теж є. В нинішньому вигляді БПП в наступній раді буде мало-мало шансів. Сенсу зберігати старі правила більше не буде. Третій термін не можливий в Україні апріорі, а коли ти хочеш представляти Україну в ЄС, то токсичні колишні друзі і традиційні підходи стають що валіза без ручки. Погані призначення теж підуть «під ніж». Хтось видохся, хтось був плодом компромісу ситуативного, хтось відверто завалив роботу – другий термін Порошенка не потішить багатьох в його оточенні, хто думає, що все буде «як колись». А значить будуть ображені (яких використають опоненти). Але для самого Порошенка це просто буде питання виживання, як політика. А йому ЛИШЕ 54 роки. Це вік політичного розквіту.

Але, як-то кажуть, є одне «але». Все це у випадку, якби Володимир Зеленський був самостійним політиком. Наголошу, самостійним ПРОУКРАЇНСЬКИМ політиком. Якби поруч не було молодих і старих регіоналів, Льовочкіних, Фуксів, Коломойських, ображеного українського олігархату і хору захоплених путіноїдів.

От тільки не самостійний він.
Та й грати політика і бути ним – двє большиє разніци.

Автор