Історія не безлика, особливо на переламах
Історію уособлюють постаті, чиї перемоги та поразки потім приміряють на себе цілі народи.
На самому початку становлення української нації ясновельможний круль Ян Казимир дотис Богдана Хмельницького, а Визвольна війна скотилася в Руїну.
Трохи пізніше московський цар Петро Романов розбив надії гетьмана Івана Мазепи на державність та звільнення від імперії, і Україна стала на шлях Малоросії.
Згодом більшовик Ульянов-Лєнін своїми грамотними діями щодо УНР почергово прибрав від влади Михайла Грушевського, Павла Скоропадського та Симона Петлюру, і Україна попала в тоталітарну м’ясорубку, наслідки чого ми розгрібаємо й досі.
Мабуть, наші лідери справді не були ідеальними, бо не змогли ж добитися прихильності та стійкості всього українського народу, який за їхніми вадами не бачив справжньої небезпеки, але історії на те байдуже, вона просто надає кожному по його вибору.
І в наші дні треба розуміти, що немає більш масштабної постаті ніж Президент Порошенко, чий прихід до влади був би поразкою кремлівського чекіста Путіна.
Москва знає нашу історію краще за нас, знає, що треба зламати або прибрати головну фігуру українського опору, щоб нав’язати свою імперську волю, а партизанщини, анархії та атаманщини вона не боїться, топить у крові.
Якщо ми їй знову дамо цей шанс своїми руками – розплата не забариться, полистайте підручники.
