Післямова? Ні – кінець першого розділу
… Тільки тоді розумієш, що майже два роки твого життя вбиті не дарма, коли під час параду і після нього телефонують і пишуть військові і кажуть “дякую”. Просто, без особливої лірики, по військовому. Ясна річ це “дякую” повноправно належить не мені, а робочій групі. Це їх досягнення. Вони сперечалися, ображалися один на одного, малювали, кроїли, відкладали те чим заробляють, щоб “за так” зробити армію красивою. У них це вийшло. Знаково, що встигли до 25-річчя сучасної країни. Вже казав, кажу і говоритиму далі – наша робоча група, це потужна команда фахівців. Це найкращі фахівці в країні. Якби нас слухали більше нинішній ефект від нового однострою можна було б множити на два. Але і так як вийшло – прорив.
Але цей прорив треба закріпити. Зараз про те, чого абсолютно (крихти не рахуються) не було за 2 роки нашої роботи – інформаційної підтримки. Якісного, спланованого, поетапного інформування суспільства і військових – навіщо йде ребрендінг ЗСУ, які орієнтири, хто є взірцем, чому ми робимо так, а не інакше. Найголовніше – чому критично важливо відмовитись від УСЬОГО совкового в одностроях – все це військовим ніхто не пояснив досі.
На репетиції ми підходили до тих, хто йде в коробках розпитували про тканину, крій, враження, пропозиції. Знаєте які питання задавали деякі офіцери? “А чому відмовились від 5-кутних зірок? В США є…”, “А це ми тепер що, як поляки?”, “А навіщо все це?”…
Зі старих генералів, котрі пересиділи на керівних посадах у війську і Кучму і Януковича спросу немає – там більшістю все зрозуміло – СРСР їх молодість, але молодь… молодь також задавала питання. Є інтернет, так. Могли б самі нагуглити. Так, але… Країна була зобов”язана провести потужну інформаційну кампанію. Винайняти дизайнерів, розробити інфографіку, плакати, буклети, ролики. ЗСУ в обов”язковому порядку мав би скерувати офіцерів на курси з історії українського війська і лікнеп щодо нового однострою. Хто б ці курси читав? В КНУ є когорта спеціалістів, котрі готові надати ЗСУ вичерпний матеріал. Через це підвищення кваліфікації треба було провести не лише замкомів по роботі з особовим складом, а й усіх командирів підрозділів.
Звісно, це не зробить смачнішою солдатську кашу і зручнішою піксельку, але саме це посилить ідеологічний фронт – вимиватиме совок з голів.
Ясна річ це коштує грошей. Але це мізер о порівнянні із ціною одного танка. Цей мізер навіть не починали шукати. Зараз, після того, як на параді вся країна побачила – українське військо виглядатиме не як бідний родич – провал в інформаційній політиці треба терміново виправляти. Вкрай важливо не втратити час і довести ребрендінг до завершення.
Так, перевдягатися військо буде поступово, в кілька років, але пояснювати, пропагувати ідеї, котрі закладені в новий український однострій треба вже. Інакше приховані та явні совки знову візьмуть гору. Інакше окремі генерали будуть пропихувати дурні ідеї із “ругевітом” і через власне невігласто бортувати автентику. Інакше старі офіцери будуть канючити сорочки на резинках – для вагітних чоловіків – аби ховати пузо. Інакше хорошу ідею знову псуватимуть ті, кому важливіше вислужитися аби як. Інакше недолугі виробники на свій розсуд будуть тихцем псувати крій… і через рік красива картина запливе совковою одороблістю…
Ми зробили свій подарунок країні на День Народження.
Допоможіть його не втратити і ми напишемо “Розділ другий” цієї історії.
Із відновленням Незалежності, Україно.
Від імені робочої групи розробників нового образу Українського Війська.
