Вісті з фронтів. 19.12.2024
Коротко про головне з кількох напрямків.
1. На Куп’янському напрямку ситуація продовжує залишатися достатньо складною. Адже, очевидно, командування 1-ї танкової армії (ТА) противника після невеликого перегрупування своїх передових підрозділів у тактичній зоні знову перейшло до активних наступальних дій в районі свого прориву до р. Оскіл південніше Куп’янська-Вузлового, зокрема:
– Підрозділи 2-ї “таманской” мотострілецької дивізії (мсд) знову атакували по напрямку Кругляківка – Загризове (ймовірно, силами штурмових груп зі складу 1-го мотострілецького та 1-го танкового полків (мсп\тп). Однак, на цей раз вони діяли не тільки з півночі, а й з північного сходу. Мали просування. По суті, передові підрозділи 2-ї мсд противника вже вийшли на північні та східні околиці с. Загризове.
– Окрім цього, очевидно, командування УВ “Запад” перегрупувало у смугу 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) на правий фланг, зокрема у смугу 3-ї мсд, частину сил приданої йому 25- ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 6-ї ЗВА зі складу УВ “Север”. Результат не забарився.
Підрозділи 3-ї мсд противника, підтриманні 25-ю омсбр, атакували з обох боків с. Лозова (північніше та південніше селища) по напрямку Андріївка – Борівська Андріївка та у бік Нової Кругляківки, ймовірно, намагаючись обійти Лозову з двох сторін. Мали просування.
Атаки цієї ж тактичної групи у бік с. Зелений Гай та по напрямку Першотравневе – Копанки результату їм не принесли.
Таким чином, стає очевидним, що до контратак ЗСУ в районі с. Колесниківка та у бік с. Піщане (нижн.) командування противника віднеслось достатньо серйозно й наразі прагне убезпечити свій прорив до р. Оскіл південніше Куп’янська-Вузлового шляхом його розширення, в першу чергу, в південному напрямку.
В той же час у смузі 69-ї мсд 6-ї ЗВА, яка діє по напрямку на с. Дворічна й має південніше селища тактичний плацдарм на правому березі р. Оскіл, очевидно, противник зараз намагається наростити свої сили й засоби, власне, на плацдармі по напрямку Масютівка – Западне та безпосередньо у бік с. Дворічна.
Діючі по цих напрямках підрозділи ЗСУ, схоже, відійшли з цієї ділянки до дороги Р-79 (Дворічна – Куп’янськ) та закріплюються на позиціях вздовж цього шляху.
Ймовірно, противник має на цьому напрямку суттєву перевагу в артилерії (скоріше за все, тут окрім артпідрозділів 69-ї мсд діє також більша частина 9-ї артилерійської бригади\абр 6-ї ЗВА).
В цілому поки що дії командування 1-ї ТА та 6-ї ЗВА противника, як і загалом всього його УВ “Запад”, цілком вкладаються у неодноразово обговорений нами ймовірний план (задум) противника – відсікти північну частину нашого плацдарму на р. Оскіл й ліквідувати її, по можливості форсувати р. Оскіл північніше та південніше Куп’янська та створити зручні умови для організації та проведення у подальшому наступу на саме м. Куп’янськ (цілком ймовірно, з одночасним наступом вздовж ПРАВОГО берегу р. Оскіл від лінії державного кордону).
2. На Покровському напрямку у смузі УВ “Центр” основні події розвиваються на стику 2-ї ЗВА та 90-ї танкової дивізії (тд) противника.
Наскільки я розумію, темпи просування противника через понесені втрати в інтенсивних попередніх атакуючих\штурмових діях суттєво зменшились, обмежуючись рядом обраних ділянок. Зокрема:
– 27-я мсд противника зі складу його 2-ї ЗВА (ймовірно, підрозділи 433-го та 506-го мсп), очевидно, зуміла таки трохи розширити своє вклинення в районі с. Новотроїцьке та с. Шевченко (південніше м. Покровськ) і, діючи, очевидно, при підтримці ряду підрозділів 15-ї омсбр, зайняти с. Даченське на цьому напрямку.
– В свою чергу, 90-а тд противника (228-й мсп та 239-й тп) мала мінімальне просування по напрямку на Новооленівку з півночі та сходу й по напрямку Пушкине – Українка.
Чесно кажучи, я вважав, що противник ще тиждень тому вийде на рубіж Новотроїцьке – Українка, але цього поки не сталося. Він продовжує “повзти” до цього рубежу, але все повільніше та повільніше.
Таким чином, оцінюючи ситуацію на Покровському напрямку, варто сказати, що противник зараз вирішує тут “часне” завдання – формує південний фас майбутнього охоплення м. Покровськ. В цьому контексті я продовжує вважати, що як тільки він закінчить цим займатися (смуга 2-ї ЗВА), у наступ перейде й ще одна армія УВ “Центр” 41-а ЗВА в загальній дирекції на Мирноград і Новоекономічне, аби сформувати ПІВНІЧНИЙ фас цього охоплення.
3. Курахівський напрямок, схоже, “доживає” свої крайні дні, й скоро варто буде перейменувати його у Новопавлівський.
– Фактично передові підрозділи 51-ї ЗВА противника (5-а, 110-а омсбр) у взаємодії з підрозділами 90-ї тд противника (428-й мсп, 6-й тп) вийшли на рубіж Зоря – Старі Терни (в тому числі захопивши с. Сонцівка) й таким чином створили передумови для подальшого прориву на с. Дачне та с. Шевченко.
Але тут, як і на Покровському напрямку, очевидно, темпи просування противника трохи впали. Судячи зі всього, взяття Сонцівки пройшло для противника уже нелегко. Бої за саме село тривали не менше 2-х тижнів.
– У самому с. Курахове противник (частини та підрозділи 110-ї омсбр за підтримки 150-ї мсд – 103-го мсп та 163-го тп), очевидно, майже повністю захопили саме селище, за виключенням території Курахівської ТЕС.
– Однак, як на мене, головні події на Курахівському напрямку відбуваються не тут, а південніше – у смузі наступу 20-ї мсд зі складу 8-ї ЗВА противника та правого флангу його УВ “Восток” (68-й армійський корпус\АК, 114-а та 36-а омсбр), які фактично ВЖЕ прорвалися на тактичні тили наших підрозділів, що обороняються у районі с. Дачне, с. Янтарне та в районі Курахівської ТЕС. Так, я маю на увазі вклинення передових підрозділів противника в районі с. Сухі Яли та по напрямку Зеленівка – Улакли.
Саме цікаве, що противник поки що так і не перетнув р. Сухі Яли з півдня на північ, а наступає, так би мовити, “віялом” по її південному берегу. Його передові підрозділи зайняли послідовно Костянтинопольське, Сухі Яли та Зеленівку, але пробитися північніше річки поки не можуть, хоча й підійшли в районі с. Уликли на мінімальну відстань до траси Донецьк – Запоріжжя (десь 2-2.2 км).
В свою чергу, 20-а мсд, зі складу все тієї ж 8-ї ЗВА противника після заняття Успенівки та ще раніше с. Дальнє перейшла знову до “фронтального” витіснення наших військ із району південніше с. Курахове.
Отже, наскільки я розумію, командування 29-ї ЗВА УВ “Восток” (яке, судячи зі всього, керує діями всіх російських військ південніше Курахового) прагне перерізати шляхи відходу нашим військам, які ще обороняються у “залишках” Курахівського виступу.
Тим більше що сам характер місцевості в цьому місці сприяє противнику у виконанні цього його дуже ймовірного завдання (північніше дороги протікає зразу дві річки – Вовча та Орлова, тобто нашим підрозділам, які знаходяться ПІВДЕННІШЕ цих річок, у випадку відходу доведеться це робити виключно вздовж дороги, й для того, щоб заблокувати їм цей відхід, противнику достатньо прорватися до дороги ТІЛЬКИ з півдня, адже з півночі шлях заблокують самі річки).
Для того, аби цього НЕ сталося треба зробити дві речі:
– Або СВОЄЧАСНО відвести наші підрозділи на рубіж Ясенево – Андріївка – Костянтинопіль – Розлив зі всього виступу.
– Або УТРИМАТИ весь ланцюг населених пунктів (об’єктів) НА самій дорозі чи вздовж неї на ділянці Костянтинопільське – Улакли – Дачне – Курахівська ТЕС. А потім при нагоді все одно відвести вимотані до межі підрозділи, бо очевидно, що утримувати увесь цей виступ, навіть у вигляді “залишків”, немає сил.
У цьому контексті я вже писав про доцільність ущільнення бойових порядків шляхом скорочення протяжності ЛБЗ, тому повторюватися не буду.
4. Крайнім сьогодні розглянемо найбільш загрозливий Времівський напрямок, де, очевидно, розгортається чергова “історія з оточенням”.
Так, я маю на увазі район с. Макарівка південніше с. Велика Новосілка та Времівка.
По суті, 5-а ЗВА противника (127-а мсд та 60-а омсбр) за підтримки частини сил 5-ї окремої танкової бригади (отбр) противника обійшли цей н.п. як зі сходу, так і з заходу.
Ще 1.5-2 тижня тому противник зайняв раптовою атакою с. Благодатне на протилежному березі р. Мокрі Яли, яке розташоване ПІВНІЧНІШЕ Макарівки. Вже тоді треба було замислитися про подальшу долу позицій в районі с. Макарівка.
Але поки наші замислювалися, противник розпочав активні наступальні дії як у смузі 127-ї мсд (це західніше селищ Макарівка та Сторожеве), причому у бік с. Нескучне зі стороні раніше захопленого Рівнопілля (це ще “глибше” на північ ніж навіть Сторожове), й одночасно прорвався зі сходу на захід з боку захопленого Благодатного через вигін р. Мокрі Яли між Сторожовим та Макарівкою, перерізавши дорогу Макарівка – Сторожове, по суті ОТОЧИВШИ наші підрозділи у самій Макарівці (ймовірно, були введені у бій якісь штурмові групи 14-ї обр СпП).
Але це лише одне, друге – противник правим флангом свого УВ “Восток” глибоко зі сходу (вже й з півночі) охопив взагалі увесь район с. Велика Новосілка й вийшов на комунікації, які ведуть від неї на північ у бік с. Багатир та Комар.
Тут діють головні сили однієї загальновійськової армії 36-ї ЗВА (37-а омсбр та 5-а отбр), підсилені двома окремими бригадами морської піхоти (обр МП) – 40-ї та 336-ї обр МП. На додачу в цій же полосі оперує ще одна бригада зі складу 5-ї ЗВА (60-а омсбр) й вештається (ймовірно, у якості “ешелону розвитку наступу”) 34-а омсбр зі складу 49-ї ЗВА.
По суті, на відтинку між Старомайорським і Роздольним (18-20 км по фронту) противник увів у бій 2 мотострілецькі бригади, 2 бригади морської піхоти, 1 танкову бригаду й має в якості “швидкого” резерва (тобто для нарощування зусиль) ще одну мотострілецьку бригаду.
В результаті противник зайняв не тільки район с. Роздольне, а й після тижневих впертих боїв с. Новий Комар (тобто перерізав обидві північні дороги від Великої Новосілки), вийшов вздовж р. Шайтанка до східних околиць с. Велика Новосілка (приблизно в 1 км від неї знаходяться його передові позиції).
Таким чином, утримати саму Велику Новосілку буде важко, а підрозділи ЗСУ, які обороняються ПІВДЕННІШЕ неї, взагалі знаходяться у ДУЖЕ СКЛАДНОМУ положенні. Звісно, теоретично виправити його можливо (адже для цього необхідно здійснити ряд активних контратакуючих дій на невелику відстань), але я дуже сумніваюсь, що у тамтешнього українского командування навіть на це є відповідні сили та ресурси.
Тим більше що, за словами офіційних представників нашого командування, очікується “активізація противника” на Запорізькому операційному напрямку в смузі його УВ “Днепр” (Оріхівський напрямок) та УВ “Восток” (Гуляйпільський напрямок).
Наприкінці хотів би провести невелике опитування. У якому форматі, шановні читачі, краще готувати огляди:
– Кожного разу по якомусь окремо взятому напрямку.
– Чи у сьогоднішньому форматі, коли коротко про основне зразу на кількох напрямках?
Відповіді прошу залишати у коментах.
Фото: Генштаб ЗСУ
