Парад такий, як треба Парад!

Пафосу – в міру.

Хвилина мовчання і «Пливе кача» і людські обличчя і сльози в очах – у всіх.

Це назавжди з нами…



Промова Президента – що казати – в яблучко!

Ніякої метушні з багатовекторністю і братанієм х.з. з ким, цитата влучна взагалі порвала, такого ще не було)), – це таке послання краще не вигадать, хай тепер забанять і від*уться.

Наші ЗСУ, їх сила та міць – краще за Будапештський меморандум.

І слова до наших, там, на окупованих – знаємо, не забули, тримайтеся, звільнимо…

Нагородження на Параді – це так правильно, нагородження Ігоря Гордейчука – зупинило подих…

Козацькі хрести на НАШИХ танках, встановлені камери в бойових машинах – не було такого – дуже влучно, дитячі малюнки всередині таких суворих машин..

Наші війська – сильні, красиві, мужні люди – НАШІ.

Такі гарні, така чудова форма, ніякого совка – повертаємось до себе, до своїх коренів, і йдемо далі.

На величезних екранах – справжня еліта,кращі з кращих.

І голос ведучого – -ЙДУТЬ ВЕТЕРАНИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ.

Ветерани. Війни. Наші брати, батьки, чоловіки, сини…

Почесна трибуна, найголовніша – теж для них. Дивишся і бачиш… ой,це ж Леня Хмельков, кіборг, ДАП, ми ж йому теж допомагали, він вже з дружиною, такі красиві обоє.., ой, а це ж Вася Ексдансер – легендарна ельфійська, ми ж друзі на фисбучку, ой, а це теж знайоме обличчя, а цей, велетень в формі ВДВ – його рани – то наші рани…

А потім знов – обличчя Ігоря Гордейчука, легендарний Сумрак, він вже генерал, він у візку, але така щира посмішка, такі очі щасливі…

І кияни, і гості, і діти, і старі, і молоді, і сльози і гордість, і радість і біль – все разом. І люди аплодують цим хлопцям…

А ще діти, багато дітей – вони в захваті, вони все розуміють.

Людяно все було.

Парад був такий, як треба Парад..


Ватка палає та шкварчить,

“на Україну шуток не скаль”

шонеясно? ))


Всем, кто ныл, скалился, плевался, причитал, доказывал, “испытывал неудобство”, метался между “да, да, но нет”, – вы наверно, так ждали, прям на гамно исходили –ну пусть хто-нибудь споткнецца, шо-нибудь заглохнет, де-нибудь отвалицца, ну хоть шо-то… “а вот и хер вам, убейтесьапстену или как там говорит заслуженный боянист – йдить нах, така моя думка,..

горюйте, зрадофилики, така ваша доля

Поділитися:
Share

Share