Неефективність антикорупційної боротьби не у відсутності судів

Сьогодні закінчився прийом документів на конкурс на посади суддів антикорупційного суду.
Підсумки підведемо:

• 42 мільйони українців,
• мільйони дипломованих юристів,
• 40 тисяч діючих адвокатів,
• 20 тисяч прокурорів,
• 10 тисяч суддів (з суддівською практикою),
• незліченна кількість науковців в галузі права і різного роду викладачів.

Конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду:

• 39 вакансій (27 суддів ВАС і 12 суддів апеляційної палати ВАС),
• нібито 128 кандидатур (89 кандидатур на суддів ВАС і 39 кандидатур на суддів апеляційної палати ВАС).

Причому я вчора заглядував було 17 кандидатур на суддів апеляційної палати ВАС. В останній день ударними темпами додавалися.

Чому нібито? Тому що в списку кандидатів на посади суддів ВАС відсутні дані 6 з 89 кандидатів, і ще 4 кандидати (в списку 15 і 60, 63, 82) навіть формально не відповідають необхідним вимогам. Але найцікавіше те, що з 89 претендентів, які нібито подали документи, опубліковані досьє тільки 33 кандидатів, а деякі з досьє додавались сьогодні (тобто інформація оновлюється вчасно). Де ще досьє 56 кандидатів, які нібито взяли участь в конкурсі на посаду суддів ВАС?

Аналогічна ситуація по кандидатах на посаду суддів апеляційної палати ВАС. З 39 кандидатів в списку претендентів відсутні будь-які дані 4 осіб, а на сайті представлені тільки 8 досьє.

А це може означати, що реально на конкурс подали документи 33 кандидати на 27 посад суддів ВАС і 8 кандидатів на 12 посад суддів апеляційної палати ВАС, а всі інші просто числяться в списках, щоб “антикорупційна реформа” не виглядала такою провальною.

Навіть якщо я помилився, і ці всі досьє десь є, а в списках фігурують не мертві душі, а кандидати, то конкурс 3 особи на одне високооплачуване місце елітного судді Вищого суду є свідченням не просто провалу, а катастрофи. Як описати цифри, коли на 12 посад є 8 кандидатів з досьє, я взагалі не знайду слів.

А це свідчить про що? А це свідчить про те, що українське суспільство, професійні кола показали своє ставлення до ідеї створення антикорупційного суду. І воно наочне.

1. Професіонали не хочуть бути цапами-відбувайлами для Ситника і стада пролетарів, які хочуть не суду, а розстрільних трійок (правда, себе вони чомусь виключають серед числа розстріляних і помиляються).
2. Професіонали не вірять НАБУ і якості справ НАБУ.
3. Відтак, оцінка діяльності НАБУ професійними колами є негативною, як і ставлення до нього.
4. Суспільство не вірить в ефективність антикорупційного суду, попри істерики в телевізорі.
5. Суспільство не вірить проплаченим спікерам, котрі роздували цю тему протягом 2 років.
6. Мільйони доларів американських платників податків у вигляді грантів спущені в унітаз. Всі ці “дослідження” на тему “нам конче треба АК-суд” на ділі виявилися фальшивками”.
7. Мільярди гривень на цю цацку також спущені в унітаз. А ще втрачені місяці або навіть роки часу, поки команда Ситника руйнує НАБУ, прикриваючись хвостами, які їм заважають, не вистачає і т.д.

І залишається лише одне питання:
Скільки ще ми будемо спостерігати за цим цирком під керівництвом пана Ситника, щоб зрозуміти, що всі проблеми неефективності антикорупційної боротьби не у відсутності якихось судів, не у відсутності АРМА, ДБР чи ще когось, а в корупції та непрофесіоналізмі НАБУ під керівництвом Ситника?