В Україні створено Національний фонд досліджень

Сьогодні великий день.
Але не тільки тому, що у мами моєї коханої дружини – День народження.
І не лише через те, що у наших союзників, США, – День незалежності.

Сьогодні маємо велику перемогу – Уряд створив Національний фонд досліджень, який має запрацювати вже у 2019 році.

Це настільки визначна подія особисто для мене, що «аж сльози течуть». Аж пригадалося, як мерзли мої ноги на акціях молодих науковців в підтримку реформ науки у 2015-2016 роках.

Скільки було чутно критики на адресу нового Закону про науку, створюваної системи Ідентифікаційного, Наукового, Адміністративного комітетів, Національної ради з питань розвитку науки і технологій, але паровозік потрошку набирає швидкість, і хочеться вірити, що із запуском повноцінного грантового фінансування паровозік зможе.

А Нацфонд досліджень саме про це, про гранти. Тому у кожному своєму пості про реформи я наголошував, що прозора система фінансування – чи не основна мета реформ, і Нацфонд – перший пріоритет.

Загалом, читайте новину та подробиці, але коротко:

1. Це один з дієвих механізмів конкурсного фінансування науки, обсяг якого має зрости до 40%, і це одна з реформ, що ще більше інтегрує нашу наукову систему з європейською.
2. Фонд матиме окремий рядок в бюджеті.
3. Фонд не тільки фінансуватиме проекти чи розробки, але й сприятиме мобільності вчених та навіть популяризації науки.
4. Науковий комітет, що вже добре зарекомендував себе поборником за академічну доброчесність, обиратиме на конкурсних засадах склад Наукової ради Фонду та виступатиме Наглядовою радою Фонду.

Круто. Правда.

Я ще не бачу остаточного положення про Фонд, але одну із його версій Ви можете віднайти тут.
(Остаточний варіант потім додам сюди ж).

Однак я не можу утриматися від критики:

1. Уряд спізнюється з впровадженням реформ науки. Мінімум на 1 рік. Якщо чесно, на 2. Постійні зволікання призвели до втрати країною сотень науковців, які вже емігрували чи покинули наукову сферу. Зауважу, що війна не є виправданням, бо своєю діяльністю вони встигають підтримувати косюків, а бездіяльністю – бурштинокопачів.
2. Оті переможні реляції про значне зростання фінансування смішні. Особливо дивує згадка, що Уряд планує у 2020 році порушити Закон, а саме його 48 статтю, яка визначає, що бюджетне фінансування науки має складати 1,7% ВВП. З матеріалу розуміємо, що якийсь середньостроковий план Уряду передбачає лише 0,5%. Може я що не так зрозумів, то виправте мене.
3. Лишаються питання до ефективного функціонування Нацфонду як бюджетної установи. Не секрет, що в бюджетних установах 31 грудня кожного року всі гроші обнулюються. Чи буде таке тут? Якщо так, то на втіленні довгострокових проектів чи закупівлях дороговартісного обладнання можна ставити хрест.

Але поки можна святкувати.
Шлях до реформ важкий і вимірюється маленькими нудними бюрократичними кроками.

Переможемо.

Презентація МОН: