«Природний добір» державної служби
Пам’ятаєте, як рік тому (приблизно в червні 2022 року) в уряді заявляли, що готують масштабну реформу скорочення держслужбовців зі зменшенням кількості міністерств, навіть із (вдруге за каденції цієї влади) ліквідацією Мінагрополітики? Я ще писала про неї тут.
Так от: ця історія жодного продовження не мала (як, зрештою, і більшість реформ, про початок яких оголошують у Кабміні), але скорочення працівників на державній службі відбуваються.
За даними Міністерства фінансів, тільки протягом І півріччя 2023 року фактична чисельність працівників скоротилася на 2,7 тис. осіб.
А днями голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина зазначила, що більш як половина опитаних державних службовців відзначають зменшення заробітної плати і понад 70% – істотне збільшення навантаження протягом року.
Водночас нова система оплати праці державних службовців (урядовий законопроєкт №8222, прийнятий за основу 28.07.2023 р.) запрацює не раніше 2025 року.
«Відповідь на ці виклики – звільнення», – резюмувала чиновниця.
Чи ж такою має бути реакція на те, що відбувається, у представників влади, яка нібито переймається створенням нових робочих місць, в тому числі для того, щоб українці поверталися в Україну?
Проте натомість покладається лише на, так би мовити, «природний добір»? Дуже сумніваюся.
А колись працювати на державній службі вважалося престижно… 🤔
