Ця війна за право бути і бути собою
Для чого ми воюємо? Глобально – навіщо нація пішла на війну? Просто – щоб від неї відчепилися чи щоб захистити право бути і бути собою?
Чому одні вирішили, що ЇМ ВАЖЛИВО терпіти пекло передової; інші вирішили, що ЇМ ВАЖЛИВО поставити світ догори дриґом заради допомоги ЗСУ; треті вирішили, що ЇМ ВАЖЛИВО жертвувати гроші другим заради допомоги першим?
Для чого Росія вирішила, що їй потрібно нас знищити? Власне, про кого «нас» йдеться? «Нас» абстрактних підприємців, водіїв, пекарів, мулярів, айтішників (додай свій фах…), тобто просто якихось різних людей? Чи «нас» – українців, спільноту, яка усвідомлює, що вони є українцями, що вони є політичною нацією, мають власну державу і ця держава – Україна, а не умовне Фіг Зрозумій Шо?
Чи пішла б війною Росія, якби абстрактні підприємці, водії, пекарі, мулярі, айтішники (додай свій фах…) воліли б бути просто абстрактними людьми, яким байдуже Україна, українське і розуміння, ЧОМУ МИ є українцями, в чому то проявляється і з якої причини? Ні. Чому?
Москва б просто через інфопростір, кіно, книги створила б для населення пояснення, чому вони мають бути просто фахівцями і байдуже в Україні, чи Малоросії, чи в УРСР, чи в Юга-Западном Фєдєральном Округє.
І абстрактні підприємці, водії, … далі за списком, усією масою через певний час жили б у великій комуналці, яка б погрожувала Польщі, Чехії і т.д.
Стривайте, так Росія ж це і робила від 1991 року і до 2014 – докладала максимум зусиль для остаточного перетворення українців на абстрактне населення, котрому «какая разніца»? Так.
Що завадило планам Росії? Те, що чималій кількості абстрактних підприємців, водіїв, пекарів, мулярів, айтішників (додай свій фах… ) було важливо знати історію. Ці громадяни хотіли знати більше про минуле СВОЄЇ нації, країни, державності. Їм було важливо усвідомлювати, КИМ ВОНИ Є, чиїх предків діти. Знати, щоб бути повноцінними ГРОМАДЯНАМИ, а не якимись людьми, які живуть на якійсь території.
Що робила Росія на окупованих територіях? Вона шукала для знищення САМЕ ТИХ, хто усвідомлював важливість українськості, вона знищувала пам’ятники (тобто НАШУ ІСТОРІЮ), книги (передовсім підручники з мови та ІСТОРІЇ), грабувала музеї (тобто крала нашу ІСТОРІЮ).
Це було сказано не раз – ця війна за право знати себе, бути собою, лишатись собою. Фундамент цього права – історія.
То чи важливо знати історію?
Так, це допис про те, що хтось вирішив, що іспит з історії України не потрібен для абітурієнтів.
Це, звісно, абсурдно ставити питання, що важливіше в обов’язкових (!) іспитах – математика чи історія, але… що в контексті вище написаного важливіше для нації – щоб гуманітарії зналися в синусах, косинусах і інших гіпотенузах, чи щоб технарі знали історію своєї нації і усвідомлювали, що вони українці, чому вони українці, чого це вартувало мільйонам людей?
Чи велика біда, що гуманітарій не володітиме математикою на рівні успішного іспиту із природничником? Ні. У гуманітарія інша фахова місія, але від школи і знання історії він візьме усвідомлення «чому я українець, і чому важлива Україна». Візьме не лише як громадянин, але й як батько-мати майбутніх українців.
Чи біда, що природничники будуть найкрутішими майстрами свого фаху, але не знатимуть історії своєї країни? Так. Чому?
Бо тоді круті математики, фізики, хіміки, інженери, айтішники будуть космічно далекі від усвідомлення, чому на нас напала Росія, чому Україна захищається, чому Москва цілеспрямовано крала у нас в першу чергу історію і навіщо хоче нашого знищення як нації і етносу.
Бо тоді круті «технарі» будуть голосувати за ОПЗЖ чи чувака, який в кіно катався на вєліку, або «какая разніца» за кого, або ж взагалі ігноруватимуть вибори і житимуть «я поза політики».
Бо тоді айтішники, архітектори, технологи різноманітних процесів, економісти (підстав свій фах…) будуть гонорово заявляти «та мені байдуже, де заробити свій капітал, я зроблю це в будь-якій країні світу».
Бо не від математики, а від знання історії залежить розвиток громадянського суспільства, розуміння причини і наслідків глобальних процесів в світі, орієнтація у культурній, політичній, військовій еволюції людства.
Чи було б проблемою, якби із обов’язкових іспитів-тестів виключили математику і лишили історію? Ні, бо природничники все одно для своїх вишів складали б додатковий математичний тест.
Чи є проблемою, що хтось поставив вибір «математика\історія» і таким чином взагалі викинув історію?
Відповідь очевидна чи ні?
Будь-які пояснення, що обставини змусили – блеф, брехня чи маніпуляція. Якщо обтяжливо в часі складати іспити з трьох предметів, значить обов’язковими ДЛЯ УСІХ мають бути ті, які є спільними і важливими для усіх – мова країни і історія країни. Вважайте це іспитом на громадянство.
І взагалі, ця ганебна ситуація вкотре довела – система освіти не розуміє ролі, задач і пріоритетів системи освіти. І що реформа системи освіти як середньої, так і профільної, так і вищої, – це ключ до вирішення усіх подальших проблем, з якими стикнеться країна.
Виключення предмета “Історія” зі ЗНО чиновники, виявляється, пояснюють “великим психологічним навантаженням” на абітурієнтів.
Знайомий лицемірний почерк – зворушливою турботою “про дєтєй” прикривати стирання пам’яті, яке фактично стало офіційною внутрішньою політикою “нових ліц” останніх років.
“Думать больно! Марафон смотрєть всєм!” – щоби, не дай бог, народ не навчився врешті-решт бачити причинно-наслідкові зв’язки та хоча б банально порівнювати слова і дії своїх “слуг” у різні періоди.
Ну навіщо людям, наприклад, пам’ятати, які нардепи голосували за Харківські угоди, і хто тоді були їхніми помічниками?
Хто з сучасних “патріотів” блокував отримання ПДЧ для вступу України в НАТО ще в 2008 році?
Які “полководці” позбавляли ЗСУ “надлишкового озброєння” та примудрялися передавати його “дружній” росії?
Врешті-решт хто вже під час війни просував московські методички, “розміновував” та “розводив”, зупиняв ракетні програми, відновлював залежність від російських енергоносіїв, саджав військових у клітки та обсміював смертельну небезпеку біля кордонів?
Звичайно, осмислювати – це “психологічно важко”, куди простіше дивитись безальтернативні білоруськоподібні “єдині”, а потім через деякий час під ракетами дивуватись “чому не закрили небо?”.
Бо вас привчили жити одним днем, як метеликів, шановні абітурієнти.
Так що за майбутнє можна бути спокійним – забіг історичними граблями триватиме. Щоби це спрогнозувати, не треба бути зіркою тупорилої “Битви екстрасенсів” – достатньо засвоїти матеріал кількох підручників з історії України та скласти тест.
Малюнок: Андрій Єрмоленко
