Сталися українці

Кілька днів я зі зловтіхою спостерігав за тим, як виверталися позитивні блогери, аби виправдати владу в яєчному скандалі.

Так, все неймовірно знайомо. Так, колись я сам так само строчив доводи, аби довести, що скандал роздутий на порожньому місці. Колись я так само відчував це – ти доказуєш, ти наводиш логічні доводи, сперечаєшся до стану катарсису.

А тебе не те що не чують. Тебе просто не хочуть чути. Взагалі не хочуть. Навіть не маючи, що відповісти на твої доводи, опоненти повторюють “Ми знаємо, він крав, а докази будуть”.

Агов, ЗЕботва! Я точно все описав? Так-так, абсолютно все те саме, що й зараз, сталося під час скандалу “свинарчуків”. Коли конторка Бігуса склепала звинувачення в корупції з факту, за який в Британії часів Другої Світової війни Гладковський отримав би державну нагороду або лицарське звання. Під час війни він купував дефіцитне обладнання для військової техніки прямо у країни-агресора. Весь злочин “свинарчуків” полягав в тому, що він не повідомив (і не міг повідомити), скільки й кому давав хабарів, аби привезти це обладнання для української техніки прямо з Росії – звідти й буда різниця в ціні. Та хіба цікавило все це Бігуса, Іванову, а з ними і все інше суспільство, яке із задоволенням тоді волало: “Свинарчуки-и-и!”.

Нині те саме суспільство не менш задоволено волає “яйця в кілограмах!”. Я зараз навіть не хочу розбиратися, крали чиновники Міноборони на харчах чи ні. Не про це мова. Суспільство переконане – крали. Суспільство не вірить в байки про “російсько-порохоботське ІПСО” (вистачило ж розуму таке вигадати!), суспільство регоче з пояснень про переведення яєць в калорії, а калорій в кілограми. Суспільство переконане – чиновники крали. Чому?
Та просто все. Суспільство – це ті самі українці, які зробили Зеленського владою. Поправка, це не принципові громадяни з твердими політичними переконаннями. Це ті, хто голосували під час війни за “просто перестати стріляти” та “зійтися посередині”. Що в ОПУ всерйоз вважали, що всі ці люди зараз постають патріотами? Та фіг там.

Ці люди зараз люто незадоволені. Тим, що вони повірили розповідям Зеленського про шашлики у травні – і втратили майно і родичів. Тим, що вони чекали від Зеленського завершення війни шляхом переговорів – а здобули війну в набагато важчій формі. Тим, що їхній рівень життя обвалився. Тим, що їх зараз мобілізують в армію.

А навіть ті, хто пішли в армію… Транспорт волонтерський, а ремонт за свої. Старлинки волонтерські, а ремонт за свої. Екофлоу, генератори, рації, безпілотники, приціли, тепловізори, буржуйки… Та навіть форма. Все волонтерське. Та чого там? Я знаю, що в “Справи громад” допомогу по забезпеченню армійських частин просять бойові комбриги і командувачі ОТУ. Армію забезпечують самі громадяни. А МО?

Від МО в безмежних кількостях бачили харчі. Виявляється тепер, що і з харчами не все гаразд. Когось дивує от така реакція суспільства?

Очевидно, суспільство вже щиро переконане – крадуть. Тепер суспільство шукає конкретні приклади і хапає перші-ліпші. Щось пояснювати суспільству марно. Воно для себе вже все вирішило, засудило і винесло вирок.

А кіно не завершилося. Американці вже проводять аудит допомоги, наданій Україні. Очевидно, результати цього аудиту потраплятимуть в пресу. І корупційні скандали спалахуватимуть знову і знову. Чим відповідатиме влада? Знову волатиме про “ІПСО росіян і порохоботів”? Так не повірять же.

Вітаю владу. Вона нарвалася на українців. У всій їхній красі. Українці – от такі. Вони можуть полюбити так, що віддадуть 73% голосів. Але якщо вони розчаровані, то доводити щось буде марно. Діятиме не логіка, а емоції. А емоціям марно щось доводити.

Позитивні блогери й самі це розуміють, тому й волають останнім часом збурено: “Кугути!”.

Хоча очевидно. Не нинішній владі дорікати українцям. Команда ЗЕ владою стала, скориставшись от саме цією властивістю українців. Сама скористалася – сама й потерпатиме.

Колаж: Інформатор