Дискредитація судової реформи

Euroin

Наприкінці минулого тижня заступник глави Офісу Президента Андрій Смирнов після зустрічі з послами країн G7 і ЄС браво відрапортував, що посли привітали обрання 8 членів Вищої ради правосуддя. Дійсно, 11-12 січня відбувся 19-ий з’їзд суддів, на якому було обрано і затверджено 8 членів Вищої ради правосуддя, яка гратиме чи не найголовнішу роль у судовій реформі.

У той же час, як показав аналіз Фундації Dejure, до усіх із новообраних членів Вищої ради правосуддя є суттєві запитання, в т.ч. винесення завідомо неправомірних рішень, незадеклароване майно і видатки, які явно перевищують доходи, зв’язки з «регіоналами», допомога скандальному судді П. Вовку, відвідування окупованого Криму тощо. А деякі з новообраних членів ВРП взагалі відкрито виступають проти судової реформи.

Таким чином, створюється ризик, що судова реформа і Вища рада правосуддя будуть вчергове дискредитовані.

Вища рада правосуддя – один з ключових органів судової реформи. Оскільки саме ВРП призначає суддів на посаду, ухвалює рішення про їх тимчасове відсторонення або звільнення, дає згоду правоохоронцям на затримання чи арешт судді, розглядає скарги на суддів і приймає рішення щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

З 21 членів Вищої ради правосуддя 10 обирається з’їздом суддів (ще по 2 – Президент, Верховна Рада, з’їзди адвокатів і представників юридичних ВНЗ, а також Всеукраїнської конференції прокурорів), і голова Верховного суду входить до складу ВРП за посадою.

Але перед тим, як обираються кандидати, їхні кандидатури має погодити Етична рада, яка проводить з кандидатами співбесіди щодо питань доброчесності суддів. Етична рада складається наполовину (3 з 6) іноземних членів, позиція яких, виходячи з процедури погодження, має певний пріоритет (зокрема, якщо голоси розділилися і відбувається переголосування, кандидат є затвердженим, якщо за нього проголосували принаймні 2 з 3 іноземних представники). І зараз до складу Етичної ради входять дуже поважні колишні судді і прокурор зі США, Великої Британії і Естонії.

З 60 суддів, які подалися до ВРП, Етична рада погодила кандидатури лише 16 (!). І 8 із цих 16 обрали минулого тижня до Вищої ради правосуддя.

З минулого складу від з’їзду суддів у ВРП залишилося 2 членів, і відповідно тепер із обранням ще 8 з’їзд суддів повністю заповнив свою квоту, а зважаючи, що також повністю заповнено квоту парламенту (2), наполовину (по 1) квоту Президента і квоту юридичних ВНЗ, а також за посадою глава Верховного Суду входить до ВРП – Вища рада правосуддя тепер має 15 з 21 членів і тому стає правомочною ухвалювати рішення.

Але навіть після такого відсіву на рівні Етичної ради (зокрема, 7 кандидатів після питань Етичної ради вирішили взагалі знятися з конкурсу), до тих осіб, які були погоджено і яких було обрано у Фундації Dejure є негативна інформація.

Так, зокрема, обрана до ВРП суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова довгий час працювала і була довіреною особою Ю. Звягільського (Партія регіонів), неодноразово (разом із родичами) виїжджала до окупованого Криму, володіє майном на тимчасово окупованій території. І що цікаво, ця суддя відкрито виступає проти судової реформи, яка, на її думку, «створює виправдання для системного зазіхання на суддівську незалежність».

Другого новопризначеного члена ВРП, суддю Харківського апеляційного суду Аллу Котелевець, Вища кваліфікаційна комісія суддів ще у 2012 р. рекомендувала звільнити через ознаки порушення присяги (при розгляді справи щодо ДТП не врахувала результати експертизи і також зменшила компенсацію потерпілому). Пізніше, будучи членом Ради суддів України, вона брала участь у прийнятті рішення Ради про те, що обшуки в Окружному адміністративному суді Києва (скандально відомий суддя Павло Вовк) є «посяганням на незалежність органів влади».

Третій новообраний член ВРП, суддя Верховного Суду Григорій Усик, накопичив близько 50 скарг до ВРП щодо своїх дій. Також «в активі» Усика рішення проти журналістки Ольги Сніцарчук, до якої позивався депутат-тушка Юрій Бут (20 тис. грн. моральної шкоди). Також підрахунки показують, що витрати судді на нерухоме (земельні ділянки, будівництво) і рухоме майно значно перевищують його доходи за 2000-2015 рр.

Є питання щодо декларування майна і в інших новообраних членів Вищої ради правосуддя – судді Львівського окружного адміністративного суду Олександра Сесевича, судді Північного апеляційного господарського суду Ольги Попікової (подарунок на 5,6 млн. грн.), судді Миколаївського апеляційного суду Тетяни Бондаренко (два підозріло дешевих «Лексуси», також, імовірно, донька володіє 45 об’єктами нерухомості, у т.ч. земельними ділянками біля Києва), судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Сергія Бурлакова (не задеклароване майно і мати, яка при доходах 28 тис. грн. на рік купувала і будувала квартири).

Показово, що також у останніх двох новопризначених є прямі родичі (брат, батько) в рф. Так само, як, до речі, і в ще однієї новообраної – судді Херсонського окружного адміністративного суду Олени Ковбій, яка також у Херсоні відома тим, що скасувала перейменування однієї з вулиць Херсона на вул. Катерини Гандзюк.

Тобто, якщо ці люди були серед 16 з 60, які пройшли «сито» Етичної ради, можна уявити, що було в біографії менш успішних кандидатів. Чи варто дивуватися, що навіть за останнім соцопитуванням КМІС, яке показало різке зростання довіри до багатьох державних інституцій України під час війни, саме суди і судді продовжують утримувати найгірші показники довіри населення (лише 9% довіряє). І схвалюючи наповнення ВРП такими «реформаторами», Офіс Президента по суті дискредитує і прирікає на поразку судову реформу в Україні.

 

Ілюстрація: Віктор Богорад

Автори