Ракетний удар по Дніпру – ІПСО чи ескалація?
Огляд “позаплановий”.
– РТ-2ПМ2 “Тополь-М” за класифікацією НАТО – SS-27 Sickle B (“Серп-Б”),
– РС-24 “Ярс”,
– РС-26 “Рубеж” (проєкт)…
Одначе, все це по суті один і той же ракетний комплекс, головною фішкою якого є міжконтинентальна ТВЕРДОПАЛИВНА балістична ракета, яка має роздільну головну частину (ГЧ) з індивідуальним наведенням кожного з її бойових блоків, що різко збільшує її загальні шанси на прорив системи ПРО противника.
Відмінності між ними не те щоб значні й полягають головним чином у змінах і покращеннях умов забезпечення бойової роботи як мобільного (пересувного) варіанту комплексу, так і варіанту шахтного базування, від зв’язку до умов НЗО чи роботи в умовах радіаційного забруднення.
Згідно з концепцією розвитку РВСН (“ракетных войск стратегического назначения”), полки та дивізіони ракетних дивізій РВСН, озброєні комплексами “Тополь-М” та “Ярс” у мобільному варіанті, повинні скласти основу мобільного компонента РВСН, а разом із шахтним варіантом скласти основу головної ударної частини РВСН ри-фи.
РС-26 “Рубеж” – це своєрідна “полегшена” версія РС-24 “Ярс” (СПУ важить 80 тон замість 120 тон у “Ярса”, й його ракета летить на 2000-6000 км замість 12 000 у “Ярса”).
За “задумом”, вони повинні були замінити собою у складі РВСН ще ті перші “тополя”, які не “М” – РТ-2ПМ “Тополь”.
Однак, кремлівці офіційно повідомили весною 2018 року, що “відмовились” від подальшої роботи по створенню цього комплексу (нібито на користь програми “Авангард”\15П771, важкої балістичної ракети шахтного базування) й що вони виключили роботи по цьому комплексу з “государственной программы вооружений на период до 2027 года” нібито через фінансові проблеми.
Як виявляється, збрехали…
Тому, власне, й з’явився цей самий “Орешник”, який по суті й є тим самим РС-26 “Рубеж”.
Адже доведення експериментального зразку до стану здатності відпрацювати “повним циклом” із реальним пуском ракети по реальній цілі потребувало би продовження, а не припинення відповідних робіт.
Як на мене, уся ця історія з пуском МБР, яку пуйло у черговій порції свого “брЄда” назвав “Орешник”, більше нагадує стратегічне ІПСО, ніж демонстрацію його реальних намірів. У цю ж “копілку” й історія з “підписом нової ядерної доктрини”.
Розрахунок тут базується на тому, що “колективний Захід” в “умовах підвищення ставок” знову почне зображати з себе страуса, ховаючи голову у пісок (вибір ракети, яка очевидно не вкладається в “офіційно припинений” в 2019 році й ВЖЕ ПОРУШЕНИЙ обома сторонами Договір по РСМД, також не випадковий, що характерно, саме Трамп у свою першу каденцію ініціював початок “формальних дій” США по цьому договору). Причому кремль явно базує свої “неадекватні” дії на двох речах (бажаннях):
– Продемонструвати неготовність і небажання “колективного Заходу” якось реагувати в ситуації, коли реакція від нього за всіма формальними ознаками (а застосування МБР середньої дальності цього вимагає) повинна бути.
– Доведення своїм союзникам (від Китаю до Ірану) того факту, що на Заході вже давно керують, як висловився один мій знайомий, “плюшевые придурки”, які шантажуються “на раз-два” навіть простою імітацією загрози ядерної війни.
У цьому сенсі варто розуміти, що проблеми з чоловічими тестікулами у лідОрів Заходу нас хвилюють виключно у тому контексті, що “йобнуте створіння з кремля” в реальності швиряється своїми ракетами не по Лондону, Парижу, Берліну чи навіть Вашингтону, а по Дніпру (й цілком може по Києву).
У своїй дурній макітрі пуйло з самого початку “воює з НАТО”, але на території України. Це цілком вкладається у його розуміння та усвідомлення “основных геополитических процессов в мире”. Переконувати його у протилежному чи потакати його неадекватній поведінці – варіанти так собі. Адже з “дятлами” це не працює.
Тут потрібно “бити на первинні інстинкти” на рівні “шарикова”. Штибу “будешь ковыряться в носу – тебе влетит”.
Він хоче здаватися “психом” – ноу проблем, будемо поводити себе з ним як з удаваним психом. Кожна його “неадекватна викривлена дія” повинна каратися, причому бажано у різноваріантній послідовності важкості покарання – від легкого “леща” за поверхові “помешательства” до щелепно-виносних подач у випадку “важких форм психічних розладів”.
Проблема полягає в тому, що доХтур, який МОЖЕ це робити, не хоче цього робити, а “молодший лікувальний персонал”, який власне й потерпає від неадекватних дій цього “психа”, не має для цього повноважень і засобів, які є для цього у доХтура, й якими він не поспішає ділитися з фельдшерами та медсестрами.
Це може відбуватися з двох причин:
– Або ДоХтур дійсно вважає пуйла “НЕімітованим психом”, здатним рознести на друзки півлікарні, коли йому щось не сподобається й його хвороблива уява піде “в разнос”.
– Або ДоХтур вважає, що “добрим словом” (без застосування кольту) можна добитися значного прогресу в лікуванні пОціЄнта.
Як перше, так і друге НЕ відповідають дійсності.
Бо якби пОцієнт був дійсним і НЕімітованим психом, то він ВЖЕ почав би розносити лікарню на друзки прямо з лютого 2022 року. Окрім того, “добре слово” дійсно ефективне виключно в тому випадку, коли його БАЖАЮТЬ чути (а це, очевидно, не про випадок з пуйлом).
Ймовірно, доХтуру доведеться найближчим часом якось переглянути “план лікування” кремлівського пОціЄнта, інакше, цілком можливо, що він буде позбавлений посади “главврача” або принаймні “завідоючого відділенням” (бо там вже на ці посади вишикувалася ціла черга бажаючих, причому, що характерно, переважно з тих, хто цього психа й підбурює).
Вчера, 21 ноября, удар российской межконтинентальной баллистической ракетой (МБР) сопровождался довольно масштабной ИПСО, призванной посеять панику среди украинцев, а также масштабировать степень угрозы.
Первый этап ИПСО был разделён на два противоположных типа реакций со стороны российских ресурсов. Одни, являющиеся оголтелыми распространителями пропаганды, долгое время игнорировали факт удара МБР по Украине, другие уделяли ему львиную долю внимания, вбрасывая совершенно разные версии о том, какой тип ракеты был применён, по какому объекту наносился удар и так далее.
На втором этапе был организован ненавязчивый звонок марии захаровой в ходе её пресс-конференции, в котором ненавязчиво было услышано всем залом о том, что тему баллистики нельзя комментировать. Этот момент тут же попал в наш информационный сегмент, и не зря, ведь в этом и была суть данного перфоманса.
Подобный перформанс должен был придать таинственности теме удара и, как следствие, повысить уровень нервозности и психологического прессинга в украинском обществе.
Параллельно этот звонок носил и манипулятивный характер, поскольку звучал тип ракеты только как “баллистическая”, что некорректно, и призвано было преуменьшить категорию значимости ракеты в экспертных кругах.
К сожалению, этот этап имел успех, и практически все украинские информационные площадки утащили к себе это видео, но провал заключался в том, что никто всерьёз этот цирк не воспринял.
“Не верю!” (с) Станиславский К.С.
На третьем этапе прошла имитация пуска МБР в дневное время, что должно было спровоцировать панику и ощущение постоянной нервозности среди украинцев. Эффект в условиях регулярных воздушных тревог был незначительный, а благодаря постоянному присутствию в украинском информационном пространстве “пояснительных бригад”, которые профессионально разъясняли потенциальные угрозы от таких средств поражения, восприятие МБР было сведено не как к предвестнику Апокалипсиса, а ракете категории Х-22.
Под конец второй половины дня в российском информационном пространстве стали интенсивно звучать версии, что применённую по Днепру ракету некорректно называть МБР, поскольку это баллистическая ракета средней дальности – БРСД. Таким образом, по истечению дня российская инфосреда получила указание минимизировать возможные последствия от применения МБР, путём подмены понятий, называя её БРСД.
В любом случае следует констатировать, что удар по Днепру не только планировался с военной точки зрения, но и имел крайне объёмное информационное сопровождение в виде многоэтапной ИПСО, что только подтверждает крайнюю важность для российской стороны сопровождения этой темы в нужном ключе и с нужной подачей.
Ключевым этапом указанной ИПСО следует считать выступление Владимира Путина, которым среди очередных «сигналов» и «угроз» ключевым партнёрам Украины осуществлено акцентирование внимания на новейшей ракете, которой был нанесён удар по “военному объекту” в Днепре. Указанный этап ориентирован как на российскую целевую аудиторию (технологические достижения российского ВПК), украинскую (устрашение населения Украины в части, касающейся демонстрации намерений РФ продолжать эскалацию конфликта) и распространения информации о, прежде всего, наличии у россии новейших разработок в сфере ракетного вооружения на западную целевую аудиторию, что подтверждается целым рядом непрофессиональных заголовков и статей в среде международных СМИ.
На болотах – ейфорія.
Їхній фюрер безкарно погрожує світу ядерним армагеддоном. Світ мовчить.
У російських пабліках несеться «Нам нужнен мір – желатєльно вєсь», «Мєдлєнно ракєти упливают вдаль», «Ми научім шар зємной нашей правдє озорной», «Пусть кушают йод» і іншу хрєнь пізньорадянського агітпропу і дворового піонерського фольклору.
Цілком можливо, ця хвиля ейфорії – породження і подовження інформаційно-психологічної операції впливу. На наші й наших союзників уми та настрій.
Але це також накрутка істерії, з якої нелегко буде піти в «сойтісь посрєдінє». Катарсіс інший болотяні мешканці очікують.
Так що, мешканці офісу на Банковій, розпускайте поки виборчі штаби. Краще починайте переговори про уряд єдності.
Бо війна закінчиться ще не скоро і входить у фазу, де відосіками і телеграмчиками не впоратись.
