Я не хочу їм залишати нічого
Бісять спроби і пропозиції «залишити росіянам хоч щось». Крим, Донецьк, Луганськ, переговорну позицію, можливість зберегти обличчя.
Я не хочу залишати їм нічого. Ані Криму – а він мій. Ані Донецька з Луганськом. Ані обличчя. Я не хочу бачити Росію в ООН, якою б кволою не була ця структура. Не хочу знати, що у країні часткової цивілізації залишилось хоч щось із високих технологій. Та і взагалі технологій як таких.
Хочу, щоб їхній внутрішній світ прийшов у повну гармонію із зовнішнім. Щоб вони носили взуття, яке робить фабрика «Красний трєугольнік». Щоб їли тільки те, що виробляє їхнє роздовбане сільське господарство. Щоб літали не на Boeing та Airbus, а на власних Ту, і бажано в один кінець.
Я хочу, щоб їхнє життя відповідало заповідям пророка Сорокіна. Косоворотки, а не Nike. Ансамбль Красной Армії, а не Queen. Дивіться на Мартіросяна у кінотеатрах, а цивілізований світ нехай дивиться щось інше на Netflix.
І мене відверто бісить, що деякі іноземні бренди під приводом «вони такі ж люди, як ми» заробляє у Росії бабло (чемно сплачуючи їм податки, які йдуть на окупаційну армію). Що там останнє вибухнуло, Gillette і Procter&Gamble? До біса. Навіщо росіянам Gillette? У них що, немає ножів? Нехай голяться штиками. Або не голяться. Борода цілком пасує до косовороткі і лаптей фабрики «Красний трєугольнік».
Я вважаю, що ті транснаціональні бренди, які залишилися працювати у тоталітарній Росії, мають стикнутися із бойкотом в Україні. А бажано ще і на Заході. І це має стосуватися всіх брендів, від бритв до прокладок, від авто до ліків.
«Якщо у них немає хліба, нехай їдять самі себе».
Це посилання на корисного бота, який підкаже вам у магазині, працює бренд в РФ чи ні. Перевірте, що ви купуєте і кому ви хочете віддати свої гроші перед тим, як платити на касі. Якщо бренд працює в РФ, як умовний «Жиллетт», то він не має отримувати наші гроші. Все дуже просто.
Так, це теж частина війни. Так, це теж ваш внесок у неї. Так, це так працює.
Пішли вони нахуй.
