Якби Коломойський не був гопником

Валеріій Прозапас

Якби досточтімий Коломойський не був суть гопником в окулярах, а хоча б на 0,01% адекватною людиною, то для балансу пустив би на “1+1” інтерв’ю з Валерією Гонтаревою.

Щоправда, тоді б стало очевидним, що перед її аргументами щодо ПриватБанку він безсилий, і тому поводить себе як скажений мафіозі. Погрожує, палить будинки, знущається, бо більше крити немає чим.

Вона – великий професіонал, і дуже доступною мовою розповіла б, як Ігор Валерієвич перетворив свій банк у піраміду, видавши 217 мільярдів кредитів пов’язаним з собою особам, і досі за цими кредитами ніхто кошти повертати не збирається.

Як держава врятувала банк після цієї афери, і як за допомогою підконтрольних прокурорів та судей Коломойський на очах всього світу оспорює свої ж гарантії та помножує на нуль зусилля справжніх реформаторів, а не тих, яких він виписав нам під виглядом “нових ліц”.

Може, тоді хоча б у якоїсь частини телеглядачів виникло питання – чому весь світ визнає досягнення Гонтаревої, сприймає її аргументи, своїм правосуддям підтримує нашу державу, а в Україні нас переконують в іншому?

Але Коломойський боягуз, який ледь що тікав, коли міг, до Женеви, хоч і вдає з себе відморозка.

Він розуміє, що в прямій дискусії і чесних методах зазнає поразки, тому продовжує оскотинювати добрих українців низкопробним йумором та апелювати до більшовицьких генів народу, а спираючись на Портнова з Арахаміями, вхопив своїми щупальцями правоохоронну та судову системи.

По-іншому такі не перемагають. Тільки підкупом, брехнею, шантажем, залякуванням, все, як любить наш нарід.

І якби в цьому рівнянні найслабшим елементом не був затурканий український виборець, то такі паразити як Коломойський були б у бігах, а не підгинали під себе економіку, та не сиділи в кабінеті президента – і країна б розвивалася в бік ЄС, а не на очах перед страшною війною перетворювалася на пугало для цивілізованого світу.

Тому Валерія Олексіївна тепер працює на Кабінет Його Величності, а нам з вами – ні обіцянок, ні пробачень в кудряшках.

Життя справедливе.

Автор