PROстими словами – 13.11.2021

Олена Кудренко

1. “Туристи Лукашенка”.

За думкою поляків, так звані мігранти легально приїхали в Білорусь, як туристи. Вони отримали туристичні візи за білоруським законодавством, а це означає, що вони переходять до Євросоюзу з (!) безпечної держави. “Все, що ми за Законом можемо робити, – це дивитись та пропонувати білорусам нашу гуманітарну допомогу”. Тобто це так звана “занепокоєність” по-польські, бо туристи Лукашенка – це туристи виключно Лукашенка.

Тим часом британські інженерні війська допомагають полякам з початком зведення додаткової огорожі на кордоні з Білоруссю. І ось ніщо ж так не допомагає протверезіти та скинути рожеві окуляри як особисті інтереси та особисті ризики. І я не про Польщу, й не про Британію, бо в них з розумінням ще в 2014-му все було гаразд. Є ж тут на континенті такі, які думають, що це їх не торкнеться?

Що дійсно тішить: заяви українців, зокрема маю на увазі очільника МВС України, що Україна тут на стороні Польщі. А не на стороні концтабору, до якого вона колись належала.

2. А росіяни так поспішають перекинути війська до Білорусі, що мруть навіть під час перекидання десанту.

Начебто й не навчання ще, й не війна, а вони не вміють без смертей “на порожньому місці”. РФ заявляє, що після навчань десант повернеться на місця постійної дислокації – такими методами десантників не залишиться вже ДО навчань. Та й щось не щастить їм останнім часом – купа новин всю осінь, що щось падає, щось горить. Чомусь згадується комедія “Поліцейська академія” – з такою вдачею вони самоповбиваються.

А ще читали про спалах дизентерії у Воронезькій області на військовому полігоні? Міноборони Росії, звичайно ж, заперечило цей факт, сказавши, що це дезінформація від українців. Взагалі, вже не важливо, чи сруться російські військові під час навчань, чи плутаються в парашутах один одного, – тенденція до самоліквідації очевидна. І це тішить 😉 .

3. Український “Антонов” підписав угоду, за якою дав НАТО дозвіл на 5 років використовувати свої літаки в екстрених ситуаціях.

Ще в 2016-му році, за Полторака, під час Варшавської конференції українці самі запропонували НАТО таку співпрацю, тому що нам є, що запропонувати. Якщо б Зеленський вчився у розумних, то не кривлявся б із фразами “я не стукаю у двері, де мене ніхто не чекає”. Бо Україна не має іншого вибору, щоб вижити, ніж співпрацювати з ситуативними союзниками. Не просити, не благати, не принижуватись, а пропонувати та показувати себе надійними. Як ми показали себе під час евакуації афганців у Кабулі. Як ми показали себе на фронті. Як ми показали себе на навчаннях.

4. Снайпери на львівських багатоповерхівках, щоб з вікон не вилазили люди та не дивилися на “першу леді”, – це трагікомедія.

Не знаю, чи було в нас таке раніше. Ось Марину Порошенко в натовпі людей я бачу постійно, а вона ж може піти набагато далі в політичному плані за Зеленську. “Рожденный ползать” ніколи не зрівняється ні по розуму, ні по позиції зі справжньою Особистістю. Але навіть Особистість снайпери на дахах чомусь не захищали. А ось незрозуміло кого – залюбки…
Страшна річ – переоцінювати свою значимість.

5. Ну і наприкінці хочу побажати росіянам найскоріше отримати відповідь на риторичне питання.

Що буває, коли довго викаблучуєшся? Чи випендрюєшся? Чи … (є ще варіанти)? Бо щось нагнітається, до чогось підходять події, що пружина не може не відскочити назад. Туди, звідти її так довго розтягують. Когось трісне. Безперечно.

Автори

Усі відео