Протистояти самодурству влади
В будь-якій державі існує декілька перепон, точніше, декілька рівнів перепон самодурству влади.
Перший рівень перепон – це інституційні перепони
Це коли самодур у владі не може реалізувати свої дурні амбіції, бо перепоною йому є інститути суспільства і інститути держави.
Інститути суспільства в післямайданний час так і не були створені. Натомість були створені їхні симулякри у вигляді “антикорупціонерів-реформаторів”, які цілком логічно злилися під чергового януковича.
Державні інститути теж дали збій ще до виборів, а після виборів й поготів.
Першою лягла сама Верховна Рада минулого скликання. Депутати минулого скликання, замість того, щоб боротися за своє законне право бути депутатами, прогнулися. Як віддяку отримали забуття.
Другою лягла ЦВК. Цей колегіальний орган, сформований в основному БПП і НФ, прогнувся під незаконним неконституційним Указом про розпуск Парламенту. Потім прогнувся вдруге, незаконно заводячи в Раду депутатів з ізраїльським громадянством. В якості віддяки всі члени ЦВК через місяць-два без будь-яких пояснень і причин (що суперечить Конституції) були розпущені ВР під головуванням Разумкова.
Третім ліг Конституційний суд з його головою Тупицьким. Думаю, коментувати далі не варто.
Далі пішла СБУ, ЗСУ та інші структури.
До речі, коментуючи перепони самодурству з боку державних інститутів, не можу не згадати злим недобрим словом всіх отих дятлів, які топили за НАБУ, Антикорупційний суд та іншу дорогу і недієву бутафорію, яка в часи, коли депутатам роздають бабло тонами готівки, не спромоглася хоча б відкрити кримінальні справи з цього приводу. Оце яскравий приклад результативності діяльності всього отого “антикорупційного” шобла-йо*ла.
Підсумовуючи: нам тут чекати нічого. Самодурство зім’яло державні інститути, а суспільних й не було, журналістики теж не було.
Другий рівень перепон – перепони з боку політичних еліт
Тобто опозиційна діяльність людей, які бажають повернутися до влади чи здобути владу. Тому не дають самодуру сильно розходитися.
Тому я сьогодні дещо інакше уявляв голосування за відкликання Разумкова. Тобто я розумію, чому “за” голосували тушки. На то вони і тушки. Можу зрозуміти, чому “за” голосували притулини голосята без політичного майбутнього, але зі смішними амбіціями. Але мені важко зрозуміти, чому до цього цирку приєдналася Йуля, маючи живі приклади того, як самодур віддячив ЦВК чи Тупицькому. Мені важко зрозуміти, чому Разумков не знайшов хоча б 50 слуг, здатних мислити більш стратегічно, ніж мислить типовий конверт з десяткою баксів всередині. Хоча, можливо, ймовірно, таких там дійсно немає.
І третій рівень перепон самодуру – це народ
Впевнений, попри оті всі завивання про 73% (яких давно вже немає і ніколи не було) прямого конфлікту з народом самодурія не переживе. Не маю в цьому жодних сумнівів.
Але цей пост не про народ.
Цей пост про політичні еліти. Точніше заклик до політичних еліт боротися з самодурством реальними кроками, діями, реальними механізмами.
Бо після того, як самодур почне конфлікт з народом і закінчить своє існування, старі політичні еліти, які не змогли йому протидіяти, щоб не допустити прямого конфлікту зі смертями і кровопролиттям, народу потрібні не будуть.
