Кандидат у міністри з «Ірокезом»

Мережею пронеслася новина, що кандидатом у міністри оборони України розглядають нинішнього голову «Укроборонпрому» Юрія Гусєва. Сміятися закортіло зразу, бо Гусєв – це як раз та сама особа, яка нам пообіцяла український «Ірокез» до дня Незалежності. Ніхто так і не пояснив, навіщо Україні вертоліт часів в’єтнамської війни, знятий в США з виробництва у 1987 році? Проте Гусєв наполягав на своєму, незважаючи на те, що зі спростуванням виступила американська компанія Bell.

Ви як – ескадрилью українських «Ірокезів» на параді в День Незалежності бачили? І я не бачив. І не міг побачити. Бо ніякого виробництва нема.

Ця історія по-хорошому мусить зацікавити прокуратуру. Бо бажано перевірити, чи не були виділені під «розгортання виробництва» державні кошти, і як ті кошти були витрачені? Бо аж надто нагадує ця історія іншу – як міністр охорони здоров’я Степанов ледь не угробив вітчизняних виробників, коли розірвав уже укладені контракти на виробництво костюмів біозахисту і закупив костюми у Китаї. Виключно через турботу про пересічних українців, бо, мовляв, китайські костюми відповідали якомусь супер-пупер європейському регламенту. Результат. Китайські костюми прийшли з запізненням, не в повному обсязі і не відповідали навіть регламентам із контрактів, які розірвав Степанов. Україні з китайцями ще судитися довелося.

Костюми лікарням постачав Фонд Петра Порошенка, а українські виробники, ледь не угроблені Степановим, продають костюми біозахисту по всій Європі. І так, ця витівка Степанова українську прокуратуру не цікавить от взагалі ніяк. Це ж вам не директор «Кузні на Рибальському» і не генерал Павловський?

Чи є підстави підозрювати Гусєва у махінаціях? Так, є. Видання «Цензор» опублікувало інформацію, що в часи, коли Юрій Гусєв очолював тендерний комітет Міністерства оборони, там благополучно випарувалися 15,8 мільйонів гривень на паливних контрактах. Тоді прокурор звернувся до суду з клопотанням про допуск його до документів, що містили державну таємницю. Ішлося про те, що низка осіб отримували неправомірну вигоду з надання переваг у перемогах, простіше кажучи, відкати. У справі фігурували голова Ради волонтерів при МО та Миколаївський обласний благодійний фонд “Регіональний Фонд Благочестя”.

Сенсація! Фонд «Регіональний фонд Благочестя» напряму був зв’язаний з нинішнім головою фракції «Слуга народу» у ВР Давидом Арахамією, який у той час займав посаду голови Ради волонтерів при МО. Але. Арахамія нічого не зміг би зробити без сприяння голови тендерного комітету МО Юрія Гусєва.

Справу тоді зам’яли. Як пише «Цензор», аби не дискредитувати весь волонтерський рух. Очевидно скандал вийшов би настільки гучний, що Скабєєва на РосТБ смакувала б кожну його деталь. Проте. Прокурору в його клопотанні відмовили, але Гусєв і Арахамія були з МО тоді викинуті й не наближалися до нього аж до перемоги Зеленського на виборах. Тепер зрозуміло, чому вони так натхненно побігли до зелених. І от тепер Юрія Гусєва просувають у Міністри оборони.

Очевидно він там розгорнеться! Будуть нам і українські «Ірокези», і українські «Аерокобри», і «Тигри» з «Пантерами»… А чого дрібнити? Ні, я ніяк не шанувальник чинного міністра Тарана, міністри оборони для мене взагалі поділяються на два типи: «Степан Полторак і набагато гірше». Проте.

Владу не цікавить, хто і як загнав за кордон маски в той час, коли весь світ волав про наближення пандемії. Владу не цікавить як гроші, виділені на боротьбу з КОВІД зарили в будівництво шляхів за цінами добряче вищими, ніж за Порошенка. Владу не цікавить весь набір вихилясів міністра Степанова, завдяки яким Україна точно в’їде цієї осені в новий локдаун – на відміну від європейських сусідів. Водночас влада знову й знову шпетить чиновників часів Порошенка.

А в міністри оборони просувають особу з аж явним корупційним душком. Всіх все влаштовує?