Коронавірус Новини 

НАН України: Огляд епідемічної ситуації в Україні за 7-13 квітня 2021 року (інфографіка)

Тверезо 0 Comments--- , , , , , , ,

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.

Огляд епідемічної ситуації в Україні за 24-30 березня 2021 року (РГ-41а)

Зміст

Резюме

1. Загальнонаціональні епідемічні показники

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування
1.2. Показники навантаження на лікарні
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

2. Дані про поширеність штаму вірусу B.1.1.7

3. Огляд демографічних даних

4. Аналіз груп регіонів

4.1. Динаміка захворюваності
4.2. Вікова структура та спостережувана летальність

5. Регіональна епідемічна динаміка

6. Аналіз затримок при оприлюдненні даних

7. Тенденції в епідемічній динаміці

Резюме

За тиждень 7.04–13.04.2021 р. в Україні було пройдено пік кількості нових виявлень за день. Хоча дані офіційної статистики можуть бути незначно спотворені через нерегулярність внесення застарілих випадків (рис.40), але динаміка загальної кількості позитивних ПЛР-тестів (рис.36) вказує, що період плато пройдено і почалося зниження. За летальними випадками піковий період ще не подолано, початок зниження кількості летальних випадків можна очікувати наступного тижня. Репродуктивне число для всієї країни та більшості регіонів продовжило зниження і досягло середньотижневого значення 0.99. Зниження кількості нових виявлень відбувається в більш ніж половині областей України (таблиця 8). За кількістю нових госпіталізацій Україна також проходить піковий період. Кількість нових госпіталізацій почала повільно знижуватись (рис.5), але наповненість ліжок, забезпечених подачею кисню, все ще зростає (рис.4). Поліпшення госпітальної динаміки очікується приблизно через 2 тижні. Позитивність зразків тестів протягом останнього тижня знизилася з 33,3% до 32,4% на тлі зменшення обсягів тестування (рис.2, 3), що є ще одним індикатором позитивної динаміки. Аналіз вікової структури інфікованих, госпіталізованих і померлих (таблиця 2) показав, що порівняно з осінньою хвилею кардинальних змін не відбулося. Кількість чоловіків у летальній статистиці знизилася з 53.3% у вересні до 46.9% у березні, при цьому частка чоловіків, що були інфіковані або госпіталізовані, залишилася сталою протягом всього періоду, близько 40%. Дані за секвенованими зразками вірусу показали, що в лютому 2/3 всіх зразків виявилися британським штамом B.1.1.7. Найбільш ураженими цим штамом вірусу були західноукраїнські області та Київ (таблиця 3, рис.13, 14). Середня за останній тиждень кількість нових випадків становить 14817 на добу. На 13.04.2021 р. маємо в середньому 392 нових летальних випадків на добу.

1. Загальнонаціональні епідемічні показники
1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування
Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята та періоди посилених карантинних обмежень
Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях
1.2. Показники навантаження на лікарні

Число пацієнтів у лікарнях суттєво уповільнило зростання, яке склало +1% за тиждень для пацієнтів із підозрою на COVID-19 та підтверженою хворобою. Нових госпіталізацій було на 7% менше, ніж тиждень тому. Водночас, занепокоєння викликає число зайнятих ліжок із подачею кисню, число яких зросло одразу на 10%. Кількість пацієнтів на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ) зросла на 9%, що більш зрозуміло, з огляду на очікувану консервативнішу динаміку складних пацієнтів; число хворих у відділеннях інтенсивної терапії збільшилося на 5%.

Потрібно враховувати, що затухання епідемічного процесу не означає миттєвого скорочення навантаженості на лікарні, оскільки ще деякий час число госпіталізацій перевищуватиме число виписок.

Рис.4. Зайняті та наявні місця в лікарнях за даними Meddata
Рис.5. Щоденне число госпіталізацій за двома джерелами даних та його 7-денне усереднення
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

Середній вік випадків хвороби та випадків госпіталізації продовжив зростати. Цьому сприяло зменшення частки дітей серед таких випадків (рис.10–12, таблиця 1).

Спостержувана летальність не продемонструвала істотних змін (рис.6, 7, таблиця 1).

Рис.6. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис.7. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки
Рис.8. Число летальних випадків за датою подій та динаміка наповнення даних про нього
Рис.9. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї
Рис.10. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.11. Частка вікових категорій хворих, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)
Рис.12. Частка вікових категорій госпіталізованих хворих, а також частка летальних випадків серед хворих, які потребували госпіталізації за даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я України (застосовано 7-денне усереднення)
Таблиця 1. Вікова структура випадків хвороби та госпіталізацій за тиждень у розрахунку на 100 тис. населення відповідної вікової категорії. Примітка: *госпіталізації за даними ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування

Показники летальності за останні 4 тижні ще зазнаватимуть ретроспективних змін.

Таблиця 2. Вікова структура нових виявлень, госпіталізацій та летальних випадків
2. Дані про поширеність штаму вірусу B.1.1.7

У таблиці 3 показано, у скількох із досліджених зразків виявлено штам вірусу B.1.1.7, відомий також як «британський». Крім того, зазначимо, що серед досліджених зразків теж було виявлено один випадок штаму з Південної Африки, який викликає не менше занепокоєння.

На рис.13 візуалізовано дані з таблиці 3. На рис.14 показано динаміку поширення штаму B.1.1.7 коронавірусу SARS-CoV-2. Варто зазначити, що дані дуже фрагментарні, а отже можуть дати лише найбільш загальні та попередні уявлення.

Таблиця 3. Поширеність штаму B.1.1.7 серед секвенованих зразків вірусу SARS-CoV-2 з України
Рис.13. Поширеність штаму B.1.1.7 серед секвенованих зразків SARS-CoV-2 з України. Значення ліворуч від похилої риски – число зразків із цього регіону зі знайденим штамом B.1.1.7, значення праворуч – всього успішно просеквенованих зразків із цього регіону
Рис.14. Динаміка поширення штаму B.1.1.7 в Україні
3. Огляд демографічних даних

На рис.15 показано проміжне оновлення даних про загальну смертність. Порівняно з іншими проміжними оновленнями, воно попередньо вказує на продовження зростання загальної смертності до максимальних рівнів минулих осені та зими.

Рис.15. Динаміка смертності з усіх причин із декількома тижневими приростами

Дані Міністерства юстиції України (Мін’юсту), доступні на сайті.

4. Аналіз груп регіонів
4.1. Динаміка захворюваності

На рис.16 і 17 показано епідемічний процес у розрізі груп регіонів, кольорову гаму яких задано на рис.18 (докладніше про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»). Протягом останнього тижня було виявлено на 2% менше хворих, ніж попереднього тижня. Водночас, внесок груп регіонів у ці зміни був різний. Суттєво знизилося число нових хворих у групах регіонів «Захід І», «Захід ІІ», «Південь», тоді як у решті груп продовжилося зростання (рис.19).

Рис.16. Число нових хворих у групах регіонів
Рис.17. Частка нових хворих у групах регіонів
Рис.18. Надрегіональні групи
Рис.19. Внесок груп регіонів у зміну тижневого числа виявлених хворих
4.2. Вікова структура та спостережувана летальність
Таблиця 4. Відносна вікова структура випадків хвороби у групах регіонів, де середнє число випадків у тижні w45-w53 (02.11.2020–03.01.2021) у кожній віковій групі взято за 100, та число летальних випадків на кожні 1000 випадків хвороби
Таблиця 5. Відносна вікова структура випадків госпіталізації у групах регіонів, де середнє число випадків у тижні w45-w53 (02.11.2020–03.01.2021) у кожній віковій групі взято за 100, та число летальних випадків на кожні 100 випадків госпіталізації. Примітка: *госпіталізації за ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування
Рис.20. Середній вік випадків хвороби у групах регіонів
Рис.21. Середній вік випадків госпіталізації у групах регіонів
Рис.22. Частка дітей серед випадків хвороби у групах регіонів
Рис.23. Частка дітей серед випадків госпіталізації у групах регіонів
Рис.24. Частка випадків хвороби, що мали летальний результат. Зниження для нещодавніх дат радше спостерігається через наявність незавершених випадків хвороби, аніж вказує на реальні тенденції летальності
Рис.25. Частка випадків госпіталізації за даними ЦГЗ, що мали летальний результат. Зниження для нещодавніх дат радше спостерігається через наявність незавершених випадків хвороби, аніж вказує на реальні тенденції летальності
Таблиця 6. Летальність і лікарняна летальність. Зниження для нещодавніх дат радше спостерігається через наявність незавершених випадків хвороби, аніж вказує на реальні тенденції летальності. Примітка: *госпіталізації за ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування
5. Регіональна епідемічна динаміка

Ситуація у регіонах дещо покращилася. За останній тиждень побільшало на 5 регіонів із позитивністю у тестах менше 30% (рис.30, 31). Водночас, число летальних випадків лишається значним або продовжує стрімко зростати у Вінницькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і в м. Києві.

Рис.26. Захворюваність у регіонах (абсолютні значення)
Рис.27. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.28. Летальні випадки у регіонах (абсолютні значення)
Рис.29. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)
Рис.30. Кількість регіонів за часткою позитивних тестів
Рис.31. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.32. Обсяги тестування у регіонах
Рис.33. Госпіталізації за даними ЦГЗ (абсолютні показники)
Рис.34. Госпіталізації за даними ЦГЗ (відносні показники)
6. Аналіз затримок при оприлюдненні даних
Рис.35. Кількість нових зареєстрованих випадків на день за даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.36. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів
Рис.37. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів для м. Київ
Таблиця 7. Кількість позитивних тестів і підтверджених випадків для регіонів України
Рис.38. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.39. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події
Рис.40. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Рис.41. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
7. Тенденції в епідемічній динаміці

Репродуктивне число продовжило зниження і стало меншим 1 для України (рис.42). Динаміку зміни репродуктивного числа в регіонах України показано в таблиці 8. У більшості регіонів України спостерігається зниження кількості виявлених випадків.

Рис.42. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U
Таблиця 8. Динаміка зміни середньотижневого репродуктивного числа в регіонах України

Прес-служба НАН України

Джерело

Автор