Ці жахливі фіскальні чеки!

Дмитро Вовнянко

Знаєте, мені вже просто не вистачає слів. У мене дедалі більше складається враження, що все те, що не змогли зробити ватна п’ята колона, генштаб Росії та банди ДиРи – зробити заходилися ідейні щирі патріоти і незламні борці “за права трудящих”.

Ви вже чули зраду про фіскальні чеки? Ні? Скоро почуєте.

Якщо вам мало “блокувань”, мушу привітати – зараз на акції протестів намагатимуться вивести базари, під гаслом “нам лізуть в кишеню під приводом впровадження фіскальних чеків”.

Передісторія така. Минулого року ВР прийняла законопроект №5138, який зобов’язав продавців обов’язково мати касовий апарат для продажу побутової техніки, на яку видається ГАРАНТІЯ. Чули? Гарантія.

“Так чеки ж і зараз дають”, – зауважите ви. А от і ні. Більшість того, що вам дають в магазинах – це не фіскальні чеки. Це – фількіна грамота, яка не має жодної юридичної сили, позаяк апарат не зареєстрований у податковій, не має онлайн-зв’язку з ДФС і взагалі існує виключно для внутрішнього обліку фірми. З цим часто стикаються особи, що намагаються подавати на торговців у суд.

А часто-густо вам дають навіть не чек, а папірець, написаний від руки… Знайомо?

Правда така. Наразі в Україні більше 50% бізнесу – в тіні. Курс на детінізацію взятий давно і поступово реалізується. Будь-яка реформа – це не тільки приємні результати, це ще й зміна певних правил гри.

“Ну от! Тепер побутова техніка подорожчає!” – збуритеся ви. І даремно. В Україні існує певна кількість мереж, що працюють виключно й тільки в білу. Техніка у них і у тих, хто жене “сіряк”, коштує однаково при різних витратах. Вище цін білих продавців ціни не стрибнуть.

“А що за потреба впроваджувати касові апарати саме зараз? Без дискусії? Без обговорення?” Вірно я угадав ваше запитання? Відповідь – дуже важко відповідати на суцільну брехню.

Законопроект 5138 прийнятий наприкінці минулого року. Ще у 2016 р. у комітет Верховної Ради з податків звернулися представники бізнес-асоціацій з проханням навести лад в оподаткуванні. Після того відбувались обговорення в комітеті і палкі дебати в парламенті.

Просто в четвер Кабмін прийняв відповідну постанову, але списку товарів наразі ніхто не бачив. Він – дороблюється. Проте майдани з працівників радіоринків та всіх інших готують уже зараз. Готують усі. І не в міру емоційні активісти. І нардепи, яким треба зупиняти економічне зростання. І зовнішні сили, яким потрібно по Майдану на кожній вулиці.

Кому це треба? У першу чергу отим великим мережам, які для всіх – великий інтернет-проект, а за документами – 5-6 ФОПів.

Уявляєте собі натовпи підприємців, які протестують проти утисків виробників, бо їм сказали, що виробників утискатимуть, не сказавши, що виробників звуть Ахмєтов і Коломойський? От саме до цього нас підбивають.

“Але ж купити апарат і запрацювати в білу – це значні витрати!” – скажете ви. Відповідаю. В інеті касовий апарат б/в коштує від 700 до 2000 грн. Побутову техніку продають у великих павільйонах, де розетка – знайдеться. Податкова апарати реєструє. Все вирішується.

У нас завелося чимало борців з контрабандою? То чому вони проти боротьби з контрабасом фіскальними методами?

Знаєте, жити за принципом “красти кукурудзу, варити і продавати” – гарно, допоки власник поля не інвестує в охорону. Рано чи пізно, а жити за правилами доведеться. І отут питання до всіх нас. Готові ми грати за правилами, чи захищаючи своє право жити без правил ми готові зруйнувати власну країну?

Хто ми? Нація? Чи зборисько халявників?

Автор