Рава-Руська не винувата, що дитина дурнувата (відео)

Тарас Чорновіл

Верещучка: “Місто не купує ЕЛЕКТРИЧНИХ тролейбусів…”

Холєра! А що, неелектричні тролейбуси бувають? Ну то Кличко ще не закуповував літаючих літаків, плаваючих кораблів, черевиків для ходіння, ліжок для лежання…

Я ж не раз бував у Раві-Руській – симпатичне містечко на кордоні. Знав звідтіль і деяких мешканців, зокрема, місцевого священика. Абсолютно нормальні, адекватні, інтелігентні та інтелектуальні особи. Хто там таке непорозуміння медведчуківське обирав на мера? Хоча значна частина міста живе з кордону – дрібна контрабанда, незаконний перепродаж та логістика для нерозмитнених товарів, роздрібна торгівля контрабасом. А над усім цим нависала постать покровителя Верещучки Тараса Козака (тоді один з лідерів СДПУ(о) та керівник митниці, а тепер нардеп з ОПЗЖ). То там хоч розумію, що на фоні типового для демократів розтягування голосів проскочила есдеківська дівчинка на побігеньках – вимушений вибір контрабандистів.

А хто ті 6-7% відсотків киян, які декларують готовність проголосувати за це “чудо в пір’ях”? Адже, враховуючи гігантське населення Києва, ці скромненькі відсотки – це пару десятків таких містечок, як Рава-Руська…

А тепер про трошки іншу деталь. Цією фразою Верещук розродилася на сайті УНН. А дещо нижче вже редакція добавила свою фразу про “переможний поступ Верещучки та падіння рейтингів Кличка” й посилання на редакційну агітку про “Верещук – найнебезпечнішу опонентку для Кличка”. Аналогічну технологію використовує й Пальчевський. Але тут не про нього. Сайт, який так тупо, нахраписто й системно роздуває лузерку, не зовсім простий. Аналітики переконують, що він належить відомій вам Анні Герман. Я цього стверджувати не берусь, але свій дуже сильний вплив на видання вона точно має, а формальний (?) власник працював її помічником.

Цікавий амурний трикутник виходить: в одному куті тупенький Зеленський, якому її підсунули, він закричав: “Баба-да!”, викурив усі айоси та нагнув фракцію, щоб висунули саме її. В іншому, звісно ж, Медведчук, який уже колись програвав Київ Омельченку (тоді підтримував Суркісів), але апетиту до столиці не втратив. А в третьому виникає ще якийсь гравець. Про працю Герман на Медведчука поки не чув (хоча роки йдуть, пластика дорожчає, а кровно зароблені вичерпуються…), але вона досі сидить у кишені кількох давніх босів Партії регіонів та залишається людиною Януковича.

Сюжетики ж у слуг Зеленського розкручуються ще ті! Запасаюсь поп-корном.


Ірина Геращенко

Ми з колегами Mariya Ionova, Ivanna Klympush-Tsintsadze, Ірина Фріз, Вікторія Сюмар, Оленою Кондратюк багато років боролися за серйозне сприйняття жінок в політиці. Я щодня намагаюся донести журналістам і виборцям, що жінки прийшли в ВР не для демонстрації стилю і гардеробу, а на рівних з чоловіками працювати над законами.

Ми так важко руйнуємо ці стереотипи – про обов’язковість макіяжу, підборів, про колір волосся чи помади. Про те, що жінка має відповідати встановленим для неї чоловіками стандартам, що вона має в першу чергу подобатися як об’єкт.

Не уявляю собі подібні запитання до депутаток європейських парламентів, бо вони б виставили такого інтерв’юєра за двері та справедливо б звинуватили в сексизмі. Бо чоловіка ніколи не спитають, чи підфарбовує він свою сивину, хто стриже його бороду, і чи він сам обирає собі ремінь і підтяжки, чи це святий обов’язок його берегині 🙂 Бо йому ніхто не кине в спину смішок про вікові проблеми чи особливості гормонального стану.

А тут «панімерка» сама руйнує серйозне сприйняття про себе, бо кияни нічого не знають про її закони, програму, що доброго вона зробила на попередніх посадах, а їм нав’язують дешеве їдло про зачіски-сумочки-стилі, всю цю банальну програму жіночих журналів. В мене відчуття, що політтехнологи цієї пані самі проти «панімерки», бо сприймають жінок як маркетингові об’єкти, а не суб‘єкт політичного життя України. Бо ця реклама ніяк не розкриває сучасну жінку в політиці, а працює як опитування в супермаркеті – яку вам фарбу для волосся і шампунь продати…

Натуральні блондинки ніколи б не дозволили знімати про себе подібну сексистську рекламу. Це я вам як натуральна блондинка відповідально заявляю . Вигнала б взашей таких технологів, з таким тріском, що їм знадобилася б нова фарба для волосся 🙂

Р.S. Якось в перерві «Права на владу» до мене підійшов їх журналіст і запитав, чи обговорюю я з колегами стиль одягу нових депутаток. При цьому чоловіків, які були присутні в студії, він запитував про коаліції, монобільшість, оцінку уряду. Я обурилася, як він сміє так градовано ставитися до запрошених гостей, за статтю задавати питання. Чому він не питає чоловіків, чи обговорюють вони краватки одне одного. Він відповзав червоний як рак. Але… це просто ШОК, коли самі жінки роблять з себе «блондинок» з анекдотів…


«Київ чекає те, що Раву»

Ірина Верещук до того, як стати кандидатом на посаду міськголови багатомільйонного Києва, мала досвід керівництва десятитисячним містечком на кордоні з Польщею – Рава-Руською. Восени 2010 року вона стала наймолодшою міською головою в Україні – Верещук було 30 років.

З посади вона пішла достроково за власною заявою – у лютому 2015 року. Вона пояснила це «тиском та безпідставними звинуваченнями з боку псевдопатріотів». Зокрема, з боку ВО «Свобода», яка мала більшість у Рава-Руській міській раді, та тодішнього нардепа Володимира Парасюка, який обіцяв «посадити в тюрму» Верещук за нібито земельні махінації.

Hromadske з’їздило в Раву-Руську, щоб дізнатися, чи задоволені колишнім «мером» мешканці і чи радять голосувати за неї в Києві. Почуте нас дещо спантеличило. Ніхто з опитаних нами мешканців, а опитали їх під два десятки, не зміг назвати бодай одного здобутку Верещук на посаді міського голови.

Журналістка – Мар’яна П’єцух
Оператор – Тарас Ткач

Автор