Київ зеленої мрії
У чому не відмовиш «слугам» і персонально Зеленському – це у послідовності. Є старовинний анекдот про мисливця, який щодня ходить полювати зайця під один і той же кущ, тому що колись, у молодості, під цим кущем йому вдалося підстрелити зайця.
Як там у Вови було на президентських виборах? Щось таке тарам-пам-пам, «розкажу про Україну своєї мрії», де «стріляють лише салюти…» Пам’ятаєте?
Ну от, на місцевих виборах вони дістають те саме «виборче бінго» і підставляють новий генератор слів у ті самі клітинки. Тепер Вова розказує нам про Київ своєї мрії.
Щоправда, розказує, демонстративно наплюваши на закон, у своєму фірмовому стилі «роса за роялем». Ну і що, що президент не має права агітувати за жодну політичну силу? Ну і що, що у навчальних закладах агітація заборонена?
Що ти йому зробиш, якщо воно у воді не горить і у вогні не тоне, а плювки до нього не долітають? Зате Вова тепер «мріє» про столицю, яка «потопає у квіті каштанів, а не МАФів», і де влаштувати дитину у садок «не буде неможливою місією».
Принцип той самий, що і минулого разу: брехня-брехня-брехня – вишенька на торті з брехні – брехня-брехня-брехня. Тому що все на світі – реклама, крім некролога, але це не точно, вони і в некролозі збрешуть.
І хай тепер опоненти атакують місце проведення заходу. Хай пояснюють, що електронна черга у садочки Києва – одна з найбільш зручних і прозорих в Україні. Хай виправдовуються щодо пробок, хай наводять якісь аргументи, це все до одного місця, тобто у трубу.
Одного разу вони виїхали на чистому хайпі. І не бачать жодної потреби щось змінювати. Слуга народу пре до того самого куща, сподіваючись вполювати того самого зайця.
І саме це стане порятунком для України.
Розумієте, наш ворог міг би бути розумним. Міг би бути цинічним, холоднокровним, досвідченим і професійним. І тоді наш з вами наступний шанс відкрився б через сто років.
Але наш ворог – дебіл. Претензійний, недалекий, сповнений комплексами і страхами. Наш із вами ворог – маріонетка на ниточці, для якої маніпуляція є смислом життя. Маріонетка настільки увірувала у свою винятковість, що просто не допускає думки, що її трюки приїлися.
Зеленський не змінився ні на грам, він точно такий, яким був у дев’ятнадцятому. Але люди змінилися. Людям безумовно соромно, що вони повелися на це одоробло. Люди отримали вибори як інструмент легітимного випуску пари.
І, Вова, у твоїх інтересах провести ці вибори максимально чесно і прозоро. Навіть не смикайся у бік скасування чи перенесення. Хай краще народ винесе тебе мирним шляхом, просто поставивши галочку у бюлетені. Бо інакше почнуть бити по писку, а не по паспорту. І тоді вершиною твоїх мрій стане Ростов, у якому по суботах дають смачну кашу.
