Я все ще надіюся на розум львів’ян
Дуже добрий старт кампанії у Львові та зайвий доказ, хто справжній Президент України. Це і про виступ, і про весь час перебування Президента Порошенка та пані Першої Леді в моєму рідному місті. Усе було правильно, чітко, натхненно, а головне – щиро. Було б добре, якби зі Львова й почався б перелом у суспільній свідомості по всій Україні.
Крім дуже доброго враження, яке справили і на львів’ян, і на всіх спостерігачів Петро та Марина Порошенки, все ж повернуся до основної теми. Це була передвиборча поїздка – реальний старт кампанії. Я недавно тут писав про дві дуже непорядні технології і, відповідно, двох спаринг-партнерів, завдяки яким Садового вже вкотре хочуть зберегти в мерському кріслі. На жаль, поки це працює. І маскування того факту, що саме Садовий є реальним кандидатом від зеленої влади, і вміле проштовхування в другий тур із Садовим кандидата від Свободи, який (доказано досвідом) єдиний, хто в другому турі гарантовано Садовому програє.
Я все ще надіюся на розум львів’ян і їхню спроможність розбиратися з усілякими шахрайськими схемами. Й хочу списувати недавні рейтинги на запізнілий старт ЄС на місцевих виборах. Зараз він уже відбувся. І дуже гучно та тріумфально. Надіюся, що це дасть свій результат.
Садовому протиставляють, як на мене, належного кандидата. Чи можна за щось придертися до Олега Синютки, який при президенстві Порошенка очолював Львівську ОДА? Напевно, за щось дрібне й можна вчепитися, особливо до якихось висловлювань. Згадайте дотеп про міліціонера, якому наказали домахатися до телеграфного стовпа… Але нічого значимого там не було, бо вже б усю Україну цими звинуваченнями закидали.
Представляє він не номенклатурно-комунальну й уже зовсім кишенькову змаргіналізовану Самопоміч, а партію ЄС, яку у Львові підтримують дуже потужно. Ідеологічне спрямування жодних питань не викликає. А головне – відомий саме як господарник. Усе те, чого точно не вміє й не може Садовий, і чого дуже бракує Кошулинському.
До речі. Ця кампанія буде й певним політичним іспитом для самого Синютки. Її йому треба провести філігранно вміло. Бо буде другий тур. А там доведеться шукати підтримки тих, кому опонував у першому. Найперше, налагоджувати діалог із Кошулинським. Так само, якщо до фінішу вийде все ж Кошулинський (чого б мені дуже не хотілося), шукати підтримки доведеться вже йому, щоб знову не спрацювали крутійства Андрія Івановича). Тому ці вибори у Львові слід вести дуже акуратно, аби найбільш опозиційне до зелених колаборантів місто не опинилося в руках їх креатури.
Я тут не для того все це пишу, щоб наспівати дифірамбів Синютці. Просто Львову треба вже нарешті шукати вихід із того сміттєво-корупційного (а останнім часом ще й густо позеленілого) болота, в якому вовтузиться міська влада. Бо проголосувати за списки від ЄС до міської й обласної рад, а мером зберегти людину, яка не те що Зеленського, а навіть ватника Сівохо готова була вихваляти, лиш би довести свою лояльність – це якийсь черговий сюр. Так колись у 1991-му вже проголосували за Незалежність, а другим бюлетенем віддали її в руки затятих ворогів, совків і комуняк Кравчука й Фокіна…
Поки у Львові відбувся гарний старт для того, щоб це замкнуте коло нарешті розірвати. Буде проміжний не менш значимий поштовх на день свята Покрови. Глянемо.
Поки тут підкину пару фотографій, які запозичив на сторінці у Zinoviy Huzar.
