Йдемо на ви! Це наша країна. Це наш день!
Це наш день!
Одного разу на Хрещатик повернуться знамена героїв Перших Визвольних, імена Других Визвольних і слава нинішніх – Третіх Визвольних Змагань.
Одного разу ранкове небо щемливо завмре від «Плине кача…», та так, що лише сльози, серце і синьо-жовтий будуть ниткою між небом і землею.
Одного разу крізь заповнений вщерть Майдан пролетить неодноразове «Слава Україні! Героям Слава!», Хамер доставить СПРАВЖНЬОГО міністра оборони, він підійде і доповість:
«Пане Президенте, Верховний Головнокомандувачу Збройних Сил України, війська до проведення параду готові…»
Одного разу СПРАВЖНІЙ Президент візьме слово і скаже все, що важливе для Нації, а потім…
Одного разу коробка за коробкою, лава за лавою, підуть вони – марунові, смарагдові, сталеві, оливові, червоні, чорні, сині, білі кашкети, сизі, морські… Підуть юні та сиві. Обпечені вогнем і посічені залізом. Брати і сестри. Герої.
І котитиметься Хрещатиком овація. І будуть захоплені очі дітей. І не ховатиме емоцій ніхто.
Одного разу країна одужає і зробить все, як має бути. А поки, на Хрещатик йдемо ми. Бо це ми піднімали країну з руїн, захищали її, розвертали в бік Світла. Це нам є різниця. І це МИ платимо дорогу ціну, щоб Державність жила.
Це ми зродилися великої години, з пожеж війни і полум’я вогнів.
Це нам болить за долю України, це наші гнів та лють на ворогів.
Йдемо на ви! Це наша країна. Це наш день.
24 серпня. 10:00. Збір біля Кобзаря.
