Все буде Квартал?

Віктор Трегубов
Віктор Трегубов

Хочу дещо сказати про культурку. Вже давно хочу.

Я пам’ятаю 90-ті.

В дев’яності був телеканал ICTV, наприклад. Там показували Вольтрона та Трансформерів українською. Альфа, Динозаврів, Ренегата… коротше, багато чого. Українською. А ще там була Територія А. І там показували кліпи, які на наш час і показати встидно. Але то були 90-ті, тоді навіть деякі західні показувати було встидно. Але ці кліпи, від Фантом-2 до Зе Вьо, і від Аква Віти до Юрка Юрченка круто популяризували українську музику.



Чисто практично маю ствердити, що у 90-ті ICTV зробила для українізації більше, ніж усі інші, разом узяті. В смислі, взагалі інші.

Втім, інші теж були. Навіть Шоу Довгоносиків було.

А в нульові якось воно розсмокталося. Територія А закрилась, американські серіали на нашому телебаченні змінилися російськими, Фантом-2 розпався ще наприкінці 90-тих, Юрко Юрченко зник, щоб тільки вже після другого Майдану винирнути як Юркеш, Довгоносики теж завершили свій шлях. В нульові прапор намагався якось перехопити СТБ, але встромив його собі в дупу, вигадав нову українську мову на основі комбінації харківського правопису та алкоголізму, запросив Оксану Марченко та запустив Битву екстрасенсів.

І от воно якось скотилося на суцільний Квартал-95, російські серіали про бандитів та мусорів (зняті в Україні, бо тут дешевше), Свати та отета всьо.

Я десь в цей час позбувся телевізора, тому процес якось пішов повз мене. І тільки зараз я бачу весь його результат.

Зайшов зараз на телепрограму ІСTV. А той майже перетворився на новинний канал. Інколи новини перемежаються фільмами. І Дізель Шоу. Дізель, курча, Шоу.

Місяць по небі пливе, вниз повидився – буе.

При цьому активно намагалися врятувати українську культуру шляхом заборон і обмежень. Це частково допомогло. В тому сенсі, що без цього був би взагалі швах.

Але будемо чесні, не спрацювало.

Підлітки у Львові та Тернополі співають один одному російський говнореп. Допоки їхні батьки рвуть вишиванки на грудях, розповідаючи про те, як українську мову нищили мільйонами заборон, їхні дітки на власному прикладі показують, як її ареал звужувався насправді: нею просто не створювали достатньо популярного контенту.

Так от, про культурну політику.

Я за 90-ті пам’ятаю, що для популяризації української культури достатньо одного національного каналу. Краще приватного (завжди краще приватного). Із власними форматами. Все, більше нічого не треба. 90-ті були значно менш сприятливими, мушу зауважити, значно більш ватними, значно менш грошовитими. Але працювало навіть тоді.

Я не кажу, що треба відтворити ІСTV тих часів. Це неможливо. Навіть ті самі люди вже змінилися і змінили професійні підходи. От Негребецький зараз лає перекладачів за схильність перекладати іноземні реалії на наші, а колись у самого було “спільне фото Елвіса Преслі з Юрком Юрченко”.

Але просто цей приклад вказує шлях. Показує, що насправді треба робити.

Заборони іноземного лише уповільнюють загибель національної культури. Рятує її – як і мову – створення нового контенту та його популяризація. Чи переклад існуючого.

Альтернативний (чи паралельний) варіант – інтеграція у світову англомовну культуру. Тоді якщо дитинка хоче слухати говнореп, а українського говнорепу не буде, або буде, але не такий, вона буде слухати Каньє Веста, а не якогось там Ногано та репера Сяву. Вже краще.

Інакше все буде Квартал, поцики. Все буде Квартал.

Судячи з останніх процесів, влада активно до цього веде.

Поділитися:
Share

Усі відео