Основна проблема карантинних обмежень – психологічна

Anton Senenko

Уся критика та скиглення про “ми все одно всі перехворіємо, а дехто все одно приречений померти, тож краще швидше те все відбути і жити нормальним життям” має в своїй основі нездатність окремих осіб перебудувати своє життя відповідно до нових реалій.
Тимчасово перебудувати.

Позицій же усього дві:

1. Дотримуйтесь соціального дистанціювання, допоки…
2. … вчені не винайдуть вакцину.

Тобто завдання доволі просте – давайте не поводитися інфантильно в стилі “хай помруть ті, хто і так помруть”, бо, коли автори таких рядків або їхні близькі з бульканням лежатимуть під ШВЛ-ом, вони ніколи публічно не визнають своїх помилок. Ніколи, бо завжди так було, це людська психологія. Така само стандартна історія з антивакцинаторами, праноєдамі, любителями гомеопатією та содою полікувати рак тощо.

Тому всі тези на тему, як можна невідомо скільки “не лікувати зуби, не стригтися, не ходити до магазину, не бачитися з рідними, не їздити на роботу/навчання?”, – це лише маніпуляції.

По-перше, щодо часу. Не невідомо скільки, а допоки не винайдуть вакцину, а це абсолютно осяжні терміни. В розвинених країнах процес вже пішов, і є дуже обнадійливі результати. Оскільки в Україні платники податків своїми рішеннями цілеспрямовано та систематично винищували біомедичну науку, Україні доведеться трошки почекати, поки країни першого світу передадуть вакцину нам.

По-друге, щодо суті. Соціальне дистанціювання – це, в першу чергу, про здоровий глузд і відповідальність, а не про “не лікувати зуби”. Ні, ганяти хлопця в труселях натовпом поліціянтів, аби людям було страшно виходити з дому, – це не про здоровий глузд і не про відповідальність. Не слід плутати некомпетентність, “слабоуміє і отвагу” та жагу до шоу зі спроможністю приймати виклики. Не потрібно натягувати здорову ідею соцдистанції на бентежний вибір українського народу, який сам обрав собі керівників правоохоронної системи та системи охорони здоров’я на наступні 5 років. Обрали клоунів – будемо мати циркові регуляції.

Як показує ж досвід, якщо не вести себе як бидло і не купчитися в черзі в супермаркетах, можна і продукти купляти. І в гості можна не походити кілька місяців, і в клуби. Але штанці в ремонтну майстерню віддати можна. А для більшості робочих зустрічей, виявляється, онлайн-інструменти є набагато кращими, бо економлять просто масу часу, витраченого на дорогу (звісно, якщо ми не говоримо про договорнякі та передачу хабарів. Тут онлайн-інструменти не помічники… хоча, цікаво б зробити службу доставки хабарів).

Просто треба вмикати мозок при прописуванні обмежень і не дозволяти любим друзям все, коли іншим – закон.

Тепер поговоримо про статистику.

Ще 14 травня в Україні було створено черговий прогноз розвитку епідемії, але, оскільки я був в бані, геть проґавив цю новину.
Виправляюсь.

Що головне:

1. По-перше, попередні ітерації прогнозів непогано впоралися зі своїм завданням.
2. Динаміка поширення епідемії в Україні зараз розвивається за сценарієм із невиразним піком і повільним згасанням за рахунок вчасного впровадження карантину, що підтверджує статистичне порівняння з даними сусідніх країн.
3. Прогноз на наступні тижні передбачає повільне згасання епідемії, але існують ризики другої хвилі епідемії при форсованому збільшенні соціальної активності населення.

Ну, і так далі, читайте весь документ, там купа графіків та висновків.

Цікаво дивитися на “прогрес” Біларусі. Так, в тій Біларусі, де хороші дороги, плотють пенсії, смачна згущонка і міцний господарник при владі.

Загалом, якщо спиратися (не вірити, а спиратися) на дані офіційної статистики, ми вже мали пік і плентаємося десь на плато з неілюзорним ризиком понестися галопом, якщо у людей не стане клепки тримати соціальне дистанціювання далі.

Допоки не винайдуть вакцину.

Звісно, ми ще матимемо антивакцинаторський рух з цього приводу, розповіді про те, що вакцина може перетворити людей на слухняних зомбі, а коронавірус винайшли спеціально, аби всі добровільно собі ввели вакцину, але фімоз головного мозку – хвороба хоч і уявна, але невиліковна.

Бережіть себе, мийте руки, дотримуйтесь соціального дистанціювання.

Автор