Парад велюрових суверенітетів
Новиє ліца не усвідомлюють – вимоги послабити режим карантину лунають не через дурість та злочинні наміри.
Справа в подвійних стандартах.
В “спеціальних палатах”.
В масовому тестуванні для “обраних”.
В працюючому ресторані нардепа-слугі.
В постійній брехні посадовців від Санжарів до “Мрії”.
У відсутності реакції на масові порушення з боку московських церковників тощо.
Для всього цього чомусь не було сердитого ролика президента і повісток від молодого міністра, на відміну від простого населеннятм.
Ну що ж, нарід має можливість наочно побачити, що з себе представляють ті, кого він радісно посадив на свою шию, головне зробити з цього правильні висновки.
“Думайте!” №100500.
Областные центры и города начинают бунтовать? Не удивительно. Несколько лет свободы и серьёзные деньги, которые оставались на местах в городских бюджетах, делают людей независимыми. Люди увидели реальные деньги, которые раньше забирал и распиливал Киев. Деньги, за которые можно делать реальные осязаемые вещи для горожан.
Людям тяжело понять, почему слабая центральная власть, не делающая для них ничего, забирает все и надиктовывает, как жить их городу. Почему одним – всё, а другим – ограничения, угрозы и приветы в видосиках? Хотя первые, по сути, кормят и тех, кто угрожает, и тех, кем угрожают.
Зеленский хочет вернуть систему, а-ля УССР, когда он – ВСЁ, а остальные – говно, заглядывающие в рот царьку. Люди умирали на Майдане за социальную справедливость, а Зеленский вернул то, против чего протестовали. Вместо того, чтобы публично “содрать шкуру” с Тищенко и, хотя бы для понту, наехать на Эпицентр, Зеленский решил найти слабых и утвердиться за их счет. Потому что наезжать на Тищенко и Эпицентр кишка тонка. Трусоват бюст Наполеона. Но еще и глуповат.
Потому что города имеют реальное влияние на людей и реальную власть, когда центральная власть становится слабой. А наша центральная не слабая, она ничтожная. Ну, по крайней мере, по результатам сделанного. Нет никаких позитивных результатов, кроме бесконечного пожирания денег, решений в пользу олигархов, обвала экономики и пристраивания на нужные и хлебные должности окружения квартала 95 и лояльных негодяев в качестве оплаты за работу против прошлой власти.
Человек не умеющий удержать в руках людей, которых он с улицы завел в ВР, ни черта не сможет сделать мэрам городов.
Бунт уже начался. Везде. Во фракции Зеленского в ВР, среди мэров городов.
Этот поезд уже в огне…
Черкассы… Теперь и Мукачево…
Дальше больше.
И ведь это все предсказуемо.
Когда нет веры в кого-то, кто обязан за что-то отвечать, приходится брать ответственность на себя.
И хоть обгрозятся Зе и Аваковы… Это только приблизит конец Зе-режима, все эти угрозы.
Дальше будет. 
И это не безответственность мэров – с ответственностью как раз все в порядке.
Это очередное доказательство, что пустое место сотворило себе некий трон. На который залезло и пыжится показать, что оно чего-то знает и может. А по факту – король просто голый.
Самое страшное, что из-за действий этого пустого места люди гибнут.
И, к сожалению, будут продолжать гибнуть.
И даже если действия взявших на себя ответственность мэров (а их список будет увеличиваться) неправильные – виновато именно пустое место, заставляющее из-за своего постоянного вранья народу заниматься самозащитой. Как могут. Решать самим и защищать себя самим.
Потому что пустое место ничего иного предложить народу, над которым оно по недоразумению стало во власти, не может.
Зеленський особисто за все відповідатиме за будь-якого розвитку ситуації.
Якщо зараз міста почнуть виходити з карантину – це реальна демонстрація неспроможності центральної влади в питаннях організації боротьби з пандемією.
Вона сама себе делегітимізувала заборонами для всіх (подекуди відверто ідіотськими через некомпетентність очільників) і «дозволами» на роботу бізнесів любих друзів та дивними закупівлями в МОЗ.
Із закриванням очей на це з боку МВС, СБУ і решти, чим там керує директор Президента.
Історії з «привітами» меру Черкас і мовчанням на адресу ресторану Велюр лише каталізують процес.
Коли Закон відмежовується від Справедливості – проблеми починаються саме у такого Закону.
Це не я вигадав, а якісь філософи.
Силою не задавлять, кидатися словами «розбійник» вже не вийде.
Країна вже узріла імпотенцію в посадках навесні.
І якщо по справі Шеремета вміло цирк продовжується, то тут всіх кинути за грати – пелька трісне.
Україна – не росія.
А як повернути легітимність повноважень назад в очах людей – клепки ні у Зеленського, ні у його оточення не вистачає.
Серіал про Слугу народа стрімко перетворюється в кіно про Івана Васільєвіча, того, що «Царь нєнастоящій».
І головне, якщо місцева влада нерозумно організує послаблення карантину, і буде спалах з трупами – винен буде особисто Володимир Олександрович Зеленський.
Бо втратив контроль.
І втрачає владу.
Цього не бачить лише сліпий.
В цікаві часи живемо.
В цілому у таких ситуаціях, як пандемія, місцева влада мали би підтримати заходи уряду й орієнтуватись на календар виходу з карантину, який представила центральна влада.
Але в нашій ситуації вилізло стільки факторів, чому це накрилось. Це і низка суперечливих чи помилкових рішень, які були запровадженні за останні півтора місяці. Відверта слабкість уряду та багато разів продемонстрована некомпетентність. Неспроможність контролювати виконання власних же рішень, нікчемна законодавча база й рівень виконавців, унаслідок чого штрафи як інструмент просто не працюють, і суди футболять левову частку протоколів за порушення карантину.
І на цю кон’юнктуру накладається один ключовий фактор: це усвідомлення суспільством того, що навіть у такий час правила не одні для всіх, як здавалося на початку епідемії в Україні. Що підприємці ледве витягують, не отримуючи від держави ніякої реальної допомоги чи спрощення існування, поки нардепи та їх оточення тусуються у “Велюрі”. Це і працюючий від початку “Епіцентр” у той час, як увесь аналогічний бізнес сидить до домівках і втрачає. Хоча ж можна дати можливість відкрити магазини з низкою запобіжників. Це і попередження меру Черкас, але не Філатову, в якого з Аваковим хороші стосунки. Etc, etc, пригадати є що.
І це питання РПЦвУ, яка стала головним інституційним винуватцем поширення вірусу, але поки так і не понесла за це жодної відповідальності. Ви ж не пригадуєте жорсткі застереження Зеленського в їх бік, як це було з Бондаренком? От і я не пригадую.
Тому видима слабкість уряду, помножена на очевидну несправедливість у контролі над дотриманням карантину, помножена на часто інфантильну поведінку частини суспільства (бо давайте не вішати все на уряд та президента – вони лише дають “чудові” приводи), і призвела до поточної ситуації.
Українці, серйозна частина яких лишилась без засобів для існування, починають масово забивати на карантин, міська влада самостійно йде на пом’якшення карантину, орієнтуючись на настрої на місцях та фінанси своїх громад.
І Зеленському вже запізно грозитись меру Черкас поліцією та СБУ. Бо ж до цієї ситуації в країні призвели і його дії.
Карантин всьо… Перші паростки «параду суверенітетів», які вже проросли в Черкасах та Дніпрі, тепер щоденно рватимуть аморфну структуру вседержавної влади. І хоч країна тільки вийшла на пік епідемії, кожен градоначальник, який дозволить собі хоч якесь послаблення карантинних обмежень, буде сприйматися мало не як народний герой. І це абсолютно логічно.
Україна напрочуд вчасно ввела жорсткі обмеження, поки ще навіть країни з сильною владою невпевнено длубалися пальцем у носі. Якраз це і врятувало нас під час наступного валу з хаотичного масового повернення заробітчан. Якби цей вал прилетів до обмежень, у нас було би зараз щось схоже на запоребрик. Де навіть всемогутній Путін довго не міг вирішити, що йому позорніше – об’явити себе умним чи красівим. І от зараз у них трешак, який вилазить навіть попри активне приховування реальних масштабів.
Геніальність же рішення нашої влади криється в її тотальній сцикливості. Проте тут вони сцикнули на нашу користь. Однак у цієї «вчасності» є зворотний бік медалі. Народ, який рано пішов на карантин, рано від нього і втомився. Я не буду тут детально зупинятися на тому, як держава (з подачі влади) тупо похєрила нас із хоч якимись хоча би мінімальними заходами підтримки… Зрештою, усі, хто має очі, встиг побачити, що усі можливі ресурси були просрані ще раніше, тому тій підтримці взятись було елементарно нізвідки. Але то, повторюсь, інша розмова.
Маємо тільки простий факт – півторамісячне сидіння взаперті почало доводити народ до внутрішнього кипіння. Як морально, так і матеріально. І тут треба мати дуже розумних людей у державному управлінні, аби вони могли тонко притушувати бунтівні настрої. Нам із такими не повезло. Проте з нами повезло владі, яка зовні виглядала сміливою та переконливою за рахунок нашої внутрішньої самодисципліни.
Але й остання вже почала активно танути паралельно наростанню пекучості сонця. І достатньо було чи не єдиної іскри… А їх трапилося аж дві: Велюр Тищенка та Епіцентр. Так, саме вони стали тригерами нинішньої непокори. Наш народ дуже чутливий на будь-які прояви несправедливості. І я не тільки про майдани чи про євробляхи (як би комусь не хотілось пояснити останні виключно з позиції хтивого потягу до шари, яка, само собою, там також була присутня). Саме тріумфальне обрання Зеленського – це теж була така собі неоковирна спроба «відновити справедливість». Особливо коли тебе з усіх прасок переконують, що «вони жирують, а ми лапу тут смокчемо». А тут фігак… і ці чорти виявились такими ж самими брехунами, баригами, мародерами та «тарговля на краві», як і ті, кого, дякувати телевізору, рік тому успішно замінили на молодих та чесних.
Тепер ці молоді та чесні, яких багато хто запідозрював у намаганнях встановити тотальну диктатуру (і це реально смішило), будуть тупо розтоптані обуреним натовпом. Якому уже буде насрать на обмеження, навіть якщо крива захворюваності поповзе угору. Винна в цьому буде виключно влада. І пофіг навіть якщо ці обвинувачення звучатимуть не зовсім логічно. Логіка – не найулюбленіша наука у нашого народу. Режим «вони жирують, а ми лапу тут смокчемо» знову активований. Нашим і без того схильним до всеможливої анархії людям досить нахабно демонстрували, що слухатись державу – це влазити у непоправні збитки. І за твою законослухняність та громадянську позицію тебе ніхто по голові не погладить. Навпаки, якась мразюча гідра, близька до влади, цим неодмінно скористається для «тарговля на краві».
І зараз ви побачите, як швидко донедавна мало не святе гасло #ЗалишаюсяВдома перетвориться на «Армія.Мова.Віра». Коли до суті окремих слів претензії особливо не висловиш, але носій цього гасла втратить свій авторитет у бунтівних мас. Тільки тут гірше: за якийсь місяць-другий апологети ідеї ізоляції перетворяться на винуватців усіх бід народних. Це поки що не знесе Зеленського з трону. Немає якогось сильного обнадійливого образу, який міг би закріпитися в уяві народній як рятівник а-ля Зеленський розливу 2019 року. Тому його рейтинг може особливо помітно поки і не постраждати. Але якщо ця «влада» і далі працюватиме в режимі експедиторів Епіцентру, вал анархії похоронить її за кілька найближчих голодних місяців (як то було на останньому Майдані, якому лідер виявився взагалі не потрібний).
І тут за законами жанру насамкінець треба було би написати щось типу «сподіваємось, це не похоронить усю нашу країну». Але я такого писати не буду. Країну не похоронить. І не таке переживали. А зі знаменитим вмінням нашого народу будувати логічно-наслідкові конструкції у своїх головах ще й не таке (і не раз) переживатимемо.
Ресторанний протест під Офісом Зеленського – Банкову заставили столиками з їжею. ВІДЕО+ФОТОрепортаж
