Чуйка…
Що таке правильний початок тижня?
Це коли є чуйка, що в цей момент десь сидять “вовчики-братики” і слухають про історію українського війська, про історичну агресію Росії проти нас, про просування правильних інформаційних меседжів і блокування ворожого інфовпливу. Вовчики молоді і їм не треба пояснювати, чому совок, це погано. Вони це самі знають. І так, вони не проти, що вони сіроманці у своїй масі – не проти. Бо молоді, бо “сінєва нє расплєскалась” по них. Вовчики кажуть, що їх не треба повчати (книжки читають, знання певні мають), хочуть співпрацювати. Совки – “ідемо на ви” – молоді вовки матимуть підтримку.
Коли чашка ранкової кави дісталася екватора, з”явилася інша чуйка – молоді сови теж не хочуть бути ретроградами. Ніби як відкриті до нових знань… І от є чуйка, що питання лише в тому, що треба узгодити коли зустрітися для обміну думками…
І на сам кінець, від самого ранку є чуйка, що старому збоченцю, котрий причетний до депортації народів, придушення Коліївщини і звірячого придушення повстання Костюшка, настає кінець – піде скоро імперське непорозуміння з постаменту. І будемо ми думати, як краще зробити пам’ятник Богуну перед навчальним закладом його імені…
Є ще кілька приємних чуйок, але усьому свій час.
Ранкова чуйка до кави, це гуд…
