Путін може тепер купити Україну. За знижку
Міністр заявляє, що знижку на російський газ направлять на субсидії. Це навіть не торгівля на крові. Це зрада. Пам’яті загиблих. України.
Путін може тепер купити Україну. За знижку.
Чим це відрізняється від харківських угод чи кабальної газової угоди 2008 року?
Мені здавалося, що кінець епохи бідності – це працююча економіка, підняття зарплат та соцвиплат, аби люди могли безболісно сплачувати тарифи. А не знову здати Україну в енергетичну кабалу РФ.
* * *
Позиція СН зрозуміла, кінець епохи Гідності їх мало турбує.
ОПЗЖ щасливі.
Але хочеться почути Голос, Батьківщину, За майбутнє.
Й ще більше – Народний Фронт, РПЛ, Свободу, Самопоміч, Громадянську позицію та інших редутників і оптимістів.
Відкриття українського енергоринку росіянам – це зрада чи перемога, торгівля на крові чи турбота про зубожілих і субсидіантів, це краще чи гірше ніж ліпецкаяфабрікатм, це тягне на заяву в ДБР про державну зраду, зловживання службовими обов’язками чи на орден за мір во всьом міре?
Чи говорили про прямі поставки президенти Зеленський і Путін, бо ж в скупому релізі ОП за підсумками вчорашньої телефонної розмови в основному йдеться про повернення унітазів. А тут міністр може вибовкав ключову тему розмови? Чи це його самодіяльність?
Й, звичайно, особливо цікаво в ці дні подивитися українські телеканали. Газ і електроенергія з РФ – це вже ОК? Ви для того знищували попередню владу?
* * *
Засідання уряду технократів (як вони себе чомусь називають) відбувається в закритому режимі. Вільні українські медіа (як вони себе чомусь називають) чомусь не бушують з цього приводу. Як і з приводу намірів уряду повернутися до прямих закупок російського газу. Якби я була журналістом, я б сьогодні пішла на уряд і задала прем’єру і міністру енергетики наступні запитання:
– Чому уряд «технократів» вдався до відвертого популізму і знову заспівав про дешевий газ і субсидії? В чому тут технократія?
– Чому уряд «технократів» дбає і займається в першу чергу субсидіями й ніц не робить для розвитку економіки, власного видобутку газу та енергозбереження, що автоматично б сприяло зменшенню ціни на газ і росту платоспроможності населення?
– Україна з 2014 року не закупала російський газ. З’ясувалося, що це вдарило більше по РФ, аніж по Україні. Україна не замерзла і заощадила, ще й виграла в Стокгольмському арбітражі. РФ і «Газпром» втратили мільярди від відмови України купувати їх газ. І це суттєво вдарило по російській економіці, ми були одним з найбільших покупців. Чому команда Зеленського повертається до субсидування російської економіки? Чи усвідомлюють вони, що ці гроші підуть в тому числі на фінансування російської армії та війни проти України?
– Кампанія Зеленського вдавалася на критиці тих, хто «заробляє на війні». Хто тепер зароблятиме на війні? Чи купівля газу в РФ – це мир?
– Як повернення до прямих закупок газу, вугілля, електроенергії з РФ окреслюється з енергонезалежністю і нашими домовленостями в сфері енергетики з ЄС, з нашим рухом до спільного енергоринку?
– Чи правда, що від прямих закупок електроенергії, вугілля, газу з РФ виграють виключно певні підприємства, і скільки від цієї неконкурентності втрачає український виробник – інші підприємства?
– Це перемога чи таки зрада?
Не знаю, чи дозволено журналістам їх акціонерами задавати ці запитання уряду технократів. Уявляю, що було б рік тому, якби такі анонси про прямі поставки дозволили собі міністри часів Порошенка. Тому сьогодні ці питання зададуть уряду представники опозиції з фракції «Європейська Солідарність». Ми не дамо «технократам» здати Україну в енергетичну кабалу РФ.
Играя в карты с шулером, ты проиграешь всегда.
Это аксиома.
Потому что речь не идёт об игре как таковой, где можно выиграть, бо умный, или проиграть, если нет. Речь идёт лишь о ловкости рук шулера.
То есть если ты сел за стол с ним, ты проиграл УЖЕ.
И вопроса только два. Как скоро это случится, и на какую сумму ты полиняешь…
Весной мы сели играть. Потому что кто-то – долбодятлы.
А теперь следим за руками.
В ноябре НАК “Нафтогаз України” повысил стоимость газа для населения на 626,24 грн.
Это идёт вразрез с чаяниями простого нарида. Мы же помним, что снижение тарифов стоит на третьем месте в списке надежд, возлагаемых на новую власть?
Итак, цену подняли, нарид огорчился, рейтинг упал, Вова и Ко сердится! Вова и Ко хотеть большие рейтинги!
Теперь вылазит министр Оржель и показывает всем канхвєту Тузик, очень ніх*йову.
Мол, щас мы подпишем контракт с РФ на транзит, и цены на газ для населения достигнут рекордного исторического минимума.
Простой нарид возликует, рейтинг воспрянет, Вова и Ко возрадуется.
Норм идея же?
Вот и я так думаю.
Только вся хрень в том, что мерзкая поговорочка «На халяву и уксус – сахар» не работает. Уксус – НЕ сахар. Никогда не сахар. Потому что он, сцуко, уксус!
О чем же хочет сказать нам министр? Вернее, НЕ хочет.
Во-первых, коль уж минимум цены анонсирован, значит, всё уже оговорено со второй стороной, то есть с РФ.
А Рассея, как известно всем вменяемым людям, никогда и ничего не делает себе в убыток.
Глава “Газпрома” Алексей Миллер 6 ноября заявил, что для заключения нового транзитного контракта с Киевом нужны “взаимный отказ от претензий и прекращение судебных разбирательств” между “Газпромом” и “Нафтогазом”, а также прямые закупки Украиной российского газа с 2020 года и определение их объемов.
То есть мы:
– отказываемся от $4,63 млрд российских долларов, которых предыдущие «барыги» добились в Стокгольмском арбитраже;
– возвращаемся в кабалу, когда не Украина решает, сколько ей купить газа.
И это за обещанный Россией всего лишь ГОД низкой цены на газ для населения.
И это при рекордно забитых газом хранилищах.
А через год запустят Северный Поток, и половину украинского транспорта газа Оржель может свернуть трубочкой и засунуть удобно.
Но даже если этот гений договоров выторгует больше года, нет никаких гарантий, что РФ этими договорами не предложит ему же подтереться. Россия вообще славится своим трепетным и скрупулёзным отношением к своим договорам и меморандумам.
Зелёные мерзавцы, мы же это всё УЖЕ проходили.
Ющенко и Тимошенко УЖЕ проё*ывали в газовой сфере ВСЁ.
Янык УЖЕ торговал независимостью Украины за популистически выгодную цену на газ.
Но, млять, именно сейчас, когда Украина ВПЕРВЫЕ имеет козыри в газовом вопросе, вы, лохи подзаборные, снова сели за стол с шулером.
Чтобы СНОВА прое*ать всё.
Тупо ради своих грёбаных рейтингов вы ставите в коленно-локтевую позу одну из немногих сфер, где у нас было всё хорошо, правильно и грамотно.
И теперь вопроса, как мы помним, всего два.
Как скоро вы обосрётесь, и во что это станет Украине.
Четыре года Украина не покупала российский газ. Четыре года зимой нагревались батареи, и не было ни одного случая нехватки газа. Четыре года никакая газпромовская мразь не танцевала возле газового вентиля под камеры ОРТ и Раша Тудей. И когда меня спрашивают, где же были реформы, то вот вам реформа. 25 лет сидели на газовой игле, а в 2015 спрыгнули. И внезапно оказалось, что тот вонючий газпромовский газ Украине нужен меньше, чем мы, как крупнейший потребитель, самому Газпрому. Россия утратила и политический рычаг давления на Украину, и огромный газовый рынок нашей страны.
Идет пятый год без российского газа. Экономическая ситуация на порядок лучше чем в 2015 году. Поставки газа из Европы налажены и отработаны до автоматизма. Газ нам теперь поставляет не один Газпром, а 18 европейских компаний. Ни одна из них не имеет больше 30% рынка. Если вы хотели знать, что такое настоящая независимость – то вот она. Любого из 18 поставщиков с удовольствием заменят другие, если он прекратит поставки газа. Газпром был незаменимым 25 лет.
Но герусы не зря едят свой хлеб. Сначала мы начали импортировать из РФ уголь для Коломойского. Потом мы начали импортировать из РФ электроэнергию для Коломойского. Логично, что газ из России для Коломойского был лишь делом времени.
Министр энергетики Олексій Оржель рассказывает сказки о самой низкой цене на газ, которую мы получим в этом году от Газпрома. Уважаемый Алексей! Нам не надо самой низкой цены. Мы хорошо помним самую низкую цену от Юлии Тимошенко, когда мы покупали газ дороже, чем Германия, и как страна 10 лет кровью выхаркивала ее газовый контракт с Путиным.
Нам не надо новых коррупционных схем на трубе и договорняков. Это все закончилось в 2014 году. И как бы ни хотелось Коломойскому провести российскую газовую трубу прямо себе в карман, времена уже не те. Не тешьте себя иллюзиями, что вам с герусами удастся пропетлять и снова подсадить Украину на путинскую газовую иглу.
Да! Согласен! Много времени прошло. Столетия. Тысячелетия. Целые эры канули в лету с тех пор, как мы слышали ехидное «Ну всё! Капец вам, украинцы! (Там другое слово было). Замёрзнете теперь к х*рам без газа-то российского! Это всё ваш Петя виноват будет. Он кочевряжится. Строит из себя не пойми что. Вот ему вопросы задавайте, когда сопли в носу замерзнут, и пломбы от холода повыпадают». И главное, сказано же было с акцентом таким узнаваемым. О-кающим и А-кающим. Я его навсегда запомнил по эфирам радиоперехвата.
Прошёл тот самый год с той самой зимой, когда должны были замерзнуть сопли. Но почему-то не замёрзли совсем. И намёка не было. «Вот эээтооооооой зимой ууууж точно замёрзнете! Правда, правда! Не обойтись вам без газа российского» снова завизжали те же горлопаны. Прошла и вторая зима без братских поставок голубого топлива. Не замёрзли… Почти пять лет прошло. Угроз. Шантажа. Экспертных предреканий ледникового периода в рамках отдельной взятой страны, именуемой Украина.
Выстояли. Выдержали. Не сдались. Страна соскочила с газовый иглы. Одним рычагом шантажа у кремля стало меньше. Но московиты своё дело хорошо знают. И как только в Украине пришли к власти специалисты в гаммах писькой по роялю, из москвы мгновенно нанесли удар.
«Кабинет министров может разработать механизм, согласно которому потенциальные скидки на газ российского “Газпрома” при вероятных прямых поставках в Украину с 2020 года будут “изыматься», – цитирует главу Министерства энергетики и защиты окружающей среды Алексея Оржеля, один из информационных сайтов.
Ах, как же всё просто в нашем мире. И враг уже не враг, а значит, можно снова играть в русскую газовую рулетку с пистолетом Макарова. Нет, нет… Что вы? Это тогда Кремль нам ежегодно устраивал газовый шантаж, руки выкручивал. Именно в обмен на поставки газа продлил свое базирование в Украине троянский конь с эмблемой Черноморского флота ВМС РФ. Какую они роль сыграли в деле оккупации Крыма, надеюсь, напоминать не стоит, или уже забыли? Это было тогда. А сейчас, конечно же, всё будет иначе. Новая эра же наступила. Мир. Дружба. И, сука, газ.
Когда Газпром обложен миллиардными исками словно волк красными флажками. Когда наши юристы продолжают наклонять российского газового монстра, именно в этот момент ради эфемерной, копеечной скидки на газ, которая, кооооонечно же, пойдёт пенсионерам (угу, а куда же ещё?), зелёные дилетанты готовы одним махом перечеркнуть всё! Совсем всё! И снова накинуть Украине на шею газовую удавку.
Ну действительно, чего не сделать ради вонючего пиара, ведь рейтинги летят в тартарары. А обещание скидки на газ работало всегда. Сработает и сейчас… Целых семь процентов! Колоссальная сумма. Семь гривен от ста.
Грёбаные предатели!
Наріжним каменем будь-якої антиукраїнської влади завжди була сакральна “знижка на газ” від Газпрому.
Ну як же так?
Чотири роки обходитись без тієї удавки, загнати судами колишнього монополіста під плінтус, інтегруватися в європейський та світовий енергоринок – і знову прийти до ідєї “прямих поставок” для “нужд насєлєнія”.
Як називати після цього цих оржелєй з гєрусами?
Чому до них обходились без іудських “знижок” від Кремля та не економили на субсидіях?
Та Путін ще й доплачувати буде за той нещасний газ, бо разом з ним до нас приходить московський вплив, корупція, агентура, малоросія, а рано чи пізно і російська армія.
У газову камеру. Добровільно та з піснею…
1460 днів (або 4 роки) Україна не імпортувала російський газ. У 2013 році наша залежність від Росії по газу перевищувала 90%, сьогодні про неї лише згадують. Але преЗЕдент робить все для того, щоб ми знову сіли на російську газову голку.
І це остаточно було вирішено під час останньої телефонної розмови Зе з Пу, в ході якої ЖОДНОГО слова не було сказано про кораблі та унітази – класичний приклад відволікання уваги на негідний об`єкт. Обговорювали газ, онлі газ.
Зате “Україна може направити знижку від “Газпрому” на субсидії,” – на зеленому оці заспокоює нарід міністр енергетики Оржель.
Зраділи? Не поспішайте…
Цього ж дня у Раді зареєстровано законопроект про виплату пенсій жителям ОРДЛО.
А тепер слідкуйте за руками.
В останні три роки середня ціна на імпортний реверсний газ з ЄС для України була на 20-40 дол вище, ніж вартість газпромівського газу для європейців. Без перебільшення – ціна нашої незалежності.
9 грудня Росія просто надасть Україні європейську (читай: справедливу) ціну. І ось ця різниця, за задумом Кремля, піде НА ПОГАШЕННЯ БОРГУ по Стокгольмського арбітражу – РФ таким чином розплатиться за борг приблизно за п’ять років.
Жульство як воно є, але Зеленський ведеться на цей дешевий трюк. Як результат: мало того, що ми знову стаємо заручниками російського газового крану (який відкривається і закривається виключно з політичних мотивів), ми ще й бездарно зливаємо виграш у Стокгольмі.
Ніхто з українських платників податків цієї “знижки” не помітить, бо вона буде спрямована на зниження собівартості продукції заводів Коломойського і виплату пенсій “знедоленим мешканцям ОРДЛО”. Які вже отримують російську пенсію, а українську, думаю, спрямують на підвищення боєготовності тих, хто вбиває наших солдат. Але ж там живуть наші люди! Ага…
А ще можна буде забути про міжнародні санкції проти Росії. І навіть якщо через рік ми зіллємо Зе-владу у гальюн, ніхто цей кабальний контракт не денонсує – Гаагський та Стокгольмський суди пошлють нас у жопу, і будуть праві.
Як підсумок: ті, хто так страждав при баригах, наразі заживуть не гірше, аніж мешканці Сизрані. Головне, що не Порошенко – так, манкурти недороблені?
9 грудня вочевидь покаже, ху з нас із хто…
