Країну занурили в якийсь гібрид кучмізму-янучизму

Лариса Вакульницька
Лариса Вакульницька

Багато хто з друзів прокоментував під моїм жартівливим постом про жалість до обманутих зебілів в дусі, що вони “нічого не зрозуміли”.
Може, це трохи наївно, але я от не розумію, що тут не розуміти?

Згадаймо передвиборчу істерику і станемо на місце пересічного зе-виборця, в міру коритного, в міру патріотичного – таких серед їхніх виборців десь відсотків 30%: нові обличчя передбачали якусь невидану якість (хоч прямо про якість і не говорили), “злом системи”, відмову від всіх старих політиків, зниження тарифів і, взагалі, небачене покращення, бо відомо, що зарплат і пенсій по тищі баксів немає, бо Порошенко краде.

Що ми бачимо?



Покращення життя? Немає від слова “взагалі”. І не передбачається (бо не Порошенко крав, а країна бідна, але це вже вища математика, я розумію).
Так, багато нових облич, які не встигаєш запам’ятати, або навпаки – Богдан, від якого вже всіх нудить. І жодного розвиднення.
До того ж до влади повернулись якісь зовсім вже мохнаті ригівські пики, випускаються на волю колаборанти і не саджаються корупціонери, не повертаються гроші в бюджет, – взамін кучерявий нахабний гоготальник Коломойського.

На фронті ми відступаємо. В політиці з’явилось невидане примимрення, що вже відчувається як приниження і зрада, звісно, якщо ти не вболівальник за Мордор.

Зовнішній вектор – провалено. Звідти теж доносяться не позитиви, а плювки. Виявляється то все ж таки зусиллями Порошенка і МЗС Клімкіна до нас були прихильні, а не тому що український народ такий офігенний.

Громадські настрої – розгубленість, втома і безнадія (що саме ці настрої – видно по поведінці людей в транспорті і побуті: рівень дрібного хамства виріс, а це якраз ознака загальної подавленості. Перевірено мною на підставі спостережень з 2004 року: як тільки є оптимізм – побутова культура зростає, навпаки – падає. За Ющенка зростала, за Януковича впала, за Порошенка зростала, зараз падає).

Невидані високі зарплати і пенсії, низькі тарифи, справедливість, прозорість – все розвіялось як сон золотий (бо гарувати треба, а не вірити в волшебніка в голубом вєртольотє © ).
Назвіть хоч якусь соціальну групу, у якої зараз позитивні очікування: пенси, учителі, журналісти, військові, ФОПи, офісні працівники? Хто?
Ба навіть ці настрої можна було розгледіти серед тусовки ядерних прихильників Зеленського, що вчора прителіпали його підтримувати, це ж вони принесли плакат про надто швидкий соціальний ліфт, який їде не для всіх. Навіть цих упоротих ідіотів щось муляє.

Країну занурили в якийсь гібрид кучмізму-янучизму.

Навіть якщо ніхто не признається, але якщо ти не несеш за обідом ложку в вухо – ти смутно вже відчуваєш, що тебе нає*али.

Фото © Facebook Богдан Кузьмич

Поділитися:
Share

Усі відео