Злука

Маємо можливість наочно спостерігати людей і явища, які сто років тому кинули націю в жорна червоного молоха. “А чьто мнє с того унівєрсала Центральной Рады о нєзавісімості?”. “Эту Злуку на хлєб нє намажеш”. “Скоропадскій разочаровал. Гдє рєформи, месяц прошел?”. “Армія УНР гола-боса, пускай син Пєтлюри воюєт”. “В Дірєкторії одні коррупціонєри, простим людям всьо хуже. Нужни новиє ліца!”. “Большевікі в два-трі раза все уменьшить обєщают. Зємлю крестьянам!”. “С Лєніним надо договаріваться”. А всього-то треба було вірити в свою державу і підтримувати свою армію, не слухати клоунів, не вірити популістам, не домовлятися з ворогом.