Вже і ОБСЄ визнає провал ідеї Зеленського про розведення військ

Спецпредставник голови ОБСЄ в Україні Гайді Ґрау заявила, що «доводиться констатувати, що ситуація з безпекою в останні місяці продовжує погіршуватися: зона навколо ділянки розведення сил і засобів поблизу Золотого перетворюється в гарячу точку». Характерно, що досі Зеленський не визнав своєї помилки щодо «штурмування» процесу «розведення військ», відводячи українські війська з вигідних укріплених позицій у 2019 році. Відведення військ лише спровокувало російських найманців до активності.

Читати далі

Золоте-4. Яка мета обстрілів?

Намір президента Зеленського «просто перестати стріляти» призводить до того, до чого й мусить, – в зоні розведення сил обстріли. І керівництво ООС займається не безпекою особового складу, а вирішенням складного питання «як би зробити, аби про обстріл не дізналося громадське суспільство?» Ворог, вочевидь, ситуацією користується і примушує українську владу робити те, чого хоче він.

Читати далі

Тактика замирення провалилася

Так зване “відведення” ЗСУ з вигідних та перевірених позицій біля Золотого призвело до постійних втрат наших бійців та активізації підрозділів окупаційних військ. Ніхто і не думає припиняти “пострєлівать”. Армію зраджують. І замість “закончіть войну” її премудро вирішили ігнорувати.

Читати далі

Держдума РФ вже інспектує Золоте

От тепер переможенька, скоро і до “сірої зоні” добрі гості завітають. А там дивись, коли з “радикальними націоналістами” розберемось, і Шойгу в Києві хлібом можна буде зустріти, та з хором ім. Верьовки. Немає перешкод для малоросів.

Читати далі

Ми відступаємо…

Відступ, хамство волонтерам і військовим, відмова від ПДЧ щодо членства в НАТО, яку зараз декларує чинна влада, і все, що відбувається з програмами фінансування наших ракетних розробок, тобто їх зупинка… Це є елементи капітуляції, в яку нам хочуть загорнути тягу до миру. Тому відступ, відмова від ПДЧ, зупинення озброєння армії – це є речі, які вам український народ не пробачить.

Читати далі

Нас планомірно ведуть до капітуляції перед ворогом

Тепер вже збираються відвести ВСЮ армію по всьому фронту. Отой весь “план Зеленського”, який у нього є, але він його нікому не покаже до Нормандської зустрічі, чіткіше і чіткіше проявляється – це спосіб поставити суспільство перед фактом добровільної капітуляції, освяченої своїм віртуальним рейтингом, забитими баками російською пропагандою і союзниками, готовими порішати свої проблеми за рахунок України. Схоже, що попереду у нас знову весна 2014 року, коли кожний має визначити, за ЩО він і з КИМ він.

Читати далі

Як треба правильно брехати військовим (документ)

Дожилися до комісарівщини в українському війську. Подібні агітки за “відведення” своєї армії зі своєї ж території робили тільки більшовики з конкретною метою – прийти до влади внаслідок неминучого хаосу в розваленій державі. “Перемир’я” та “розведення” вже призвели до того, що наші втрати перевищили втрати окупантів вперше з часів боїв у Дебальцевому з московськими військами взимку 2015 року. То нам що, через чиїсь політичні ілюзії та договорняки забути тисячі загиблих, щоби фронт був там де є, а не десь на Дніпрі? Боєздатність ЗСУ знижується штучно, про це можна казати як про сталий факт.

Читати далі

Сім кроків українського миру Порошенка (відео)

З відходом на міфічні позиції 2016 року ми втрачаємо близько 30 населених пунктів і низку ключових висот. Там за кожний метр заплачено життям українських героїв. Тепер військових готують до того, щоб вийти з облаштованих позицій у чисте поле. Це – наслідки розведення військ за так званою “формулою Штайнмаєра”. Проукраїнськи налаштовані місцеві жителі – теж в шоці. Вони бояться розправи. Влада має сказати суспільству правду хоча б через півроку після президентських виборів. Простих рішень – нема. Завершити все швидко – неможливо. Пропоную сім кроків, які варто зараз зробити, щоб уникнути російської пастки.

Читати далі

Президент про роботу СММ ОБСЄ у Станиці Луганській: Постійна присутність ОБСЄ – одна з обов’язкових передумов для завершення розведення сил та засобів

Минулого тижня відбулася дуже знакова і важлива подія: спостережна місія ОБСЄ (Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ – ред.), відповідаючи на прохання української сторони, вперше розмістила постійно діючу – 24 години на добу, сім днів на тиждень – місію у Станиці Луганській.

Читати далі