Не забувайте про тих, хто не відступив
… Я кидав і кидав ті речі в, здавалось би, безрозмірний кунг. Відчував, як машина важко сідає на ресорах. Спершу намагався сортувати – рюкзаки до рюкзаків, взуття до взуття, а потім все злилося в єдиний потік. Підсумок в плямах крові. Тримаю в руках. Обережно кладу його з самого краю. Бо місця в кузові геть не лишилося. Така собі квінтесенція тез “Війна триває”, “ЗСУ тримають небо” і “Незалежність народжується в крові”. Цінуйте цю жертву. Допомагайте Армії.
Читати далі