Скарб Нації

Спершу зафіксуємо ці слова: “Я завжди ходив у цивільному одязі, а в листопаді одягнув чорну форму – це був знак того, що ми готуємося”, – секретар РНБО Олексій Данілов. Як так готувалися, що Чонгар… ну ок, не про Чонгар, – якщо готувалися, чому не вивезли фонди музеїв там, де чекали атаку? Музей Примаченко, музей Сковороди, музей Куїнджі, полотна Айвазовського, Глущенка, Яблонської, чиї ще… скільки втрачено? Фонди краєзнавчих музеїв Каховки, Херсона, Мелітополя… скіфське золото – 275 предметів – де воно? Держава, яка готується до війни, вивозить і ховає свої культурні скарби. Чому це не було зроблено з листопада по лютий?

Читати далі

Народний наївізм і номенклатурний примітивізм

Коли руки ростуть із дупи – це, звісно, дуже погано. Але коли руки ніби й на місці, але дупа замість голови – це вже невиліковно. От щось подібне й у цій зеленій ОПі… Кияни ледве вгамовують страх своїх діток, з якими мали необачність пройтися по вулиці Банковій. А там жахи-мраки… Але ж нам сповіщають, що це візуалізовані в скульптурі твори самобутньої народної мисткині Марії Примаченко, однієї з навідоміших у світі майстринь у жанрі наївізму. Як же можна не любити народну творчість? Народну творчість любити й поважати та популяризувати – річ благородна. Але ж не цю психоделічну порнографію!

Читати далі