Біг по колу
Без реальної незалежності добробут та процвітання України та українців НЕМОЖЛИВІ. Неможливі в принципі. Тому що колонії і напівколонії не процвітають і не розвиваються. Вони слугують ресурсом. Проведу аналогію. Доросла людина, яка в свої 30-40-50 років залишається залежною від рішень та порад батька, матері, старшого брата, в принципі не може бути успішною. Вона не будує своє життя, свою кар’єру, не заводить власних друзів. Вона є підручним свого опікуна, виконавцем його життєвих установок та примх. Україна вже 28 років знаходиться в саме такій ситуації.
Саме тому Ізраїль, наприклад, першим чином відродив армію (ЦАХАЛ), мову (іврит) та власну віру. І тільки після цього почав будувати в Сінайській пустелі процвітаюче суспільство. Тільки на фундаменті незалежності можна будувати процвітання та добробут держави та кожного українця. Ми саме тому і тільки тому живемо так, як зараз, що за минулі 28 років так і не спромоглися відірватися від імперії. Створити справжню незалежність, як Ізраїль, Польща, Чехія чи країни Балтії. Це ГОЛОВНА причина економічної, соціальної відсталості України, низького рівня життя. Поки українське суспільство не усвідомить, не сприйме цю думку – ми приречені на жалюгідне, напівколоніальне, зубожіле існування. Без варіантів.
Незалежність базується на армії, мові, вірі. Плюс захист політичного процесу, інформаційного поля та економіки від зовнішнього ворожого впливу.
До 2014-го року ми були напівколонією. Без армії, мови, віри. З контрольованим з кремля політичним процесом, інформаційним полем та залежною економікою. Всі ці роки населення України старанно переконували, що причина нашої відсталості, відсутності розвитку та низького рівня життя в тому, що у нас погана влада. Увесь час погана влада. Яку потрібно валити, розстрілювати, міняти на кращу, шукати «новиє молодиє ліца». Народ кожен раз запалювався надією на прихід нового, «правильного» лідера. І дуже швидко розчаровувався, великі надії змінювалися ще більшим розчаруванням і ненавистю.
Причина не в поганій владі. Не в корупції, крадійстві, олігархах. Все це наслідки. Які в нормальній, незалежній державі, при нормальному незалежному політичному процесі послідовно долаються, тримаються в рамках, системно вирішуються. Головна причина – відсутність реальної незалежності.
Саме тому кремлівська пропаганда, використовуючи тотальний контроль в українському інформаційному полі та вплив на політику, завжди знищувала політиків-державників та державницькі політичні сили. І завжди підтримувала популістів, нездар та корупціонерів. Саме тому завжди причиною наших проблем виставлялася не відсутність реальної незалежності, а її наслідки.
За роки 2014-19-й ми вперше в історії зробили реальні, рішучі, великі кроки до реальної незалежності. Поштовхом, що розбудив суспільство, була війна – вияв агресії з боку «старшого брата». Краща частина суспільства чітко зрозуміла, що єдине бажання старшого брата – тримати Україну під контролем, в стані руйнації та зубожіння, та експлуатувати її. Тому «старший брат» зробив все, щоб зупинити наш рух до незалежності. Щоб називати війну – не війною. Щоб знищити державників. Щоб повернути реванш. Щоб поставити на чолі держави нездатну, убогу, комічну фігуру. І сказати нам: «От бачите, ви не здатні на власне життя. Ви не можете без керівництва старшого брата». На жаль, їм це вдалося.
Отже, відсутність незалежності, несамостійність, залежність України від імперії – це ГОЛОВНА І ЄДИНА першопричина економічної, соціальної, політичної, суспільної відсталості України, корумпованості, низького рівня життя, відсутності добробуту та процвітання кожної української родини. Поки українське суспільство не усвідомить, не сприйме цю просту річ – ми приречені на біг по колу, на нескінченну боротьбу з власною владою. В гіршому випадку – на анархію та руїну. На жалюгідне, напівколоніальне, зубожіле існування.
