Чи розумна справедливість?

Розум шукає правду – мудрість шукає Істину. Людина ж шукає справедливості. А що воно таке справедливість? Якщо – щоб “око за око”, “зуб за зуб”, так щоб “відплатити сторицею”. Чиє око, чий зуб, кому відплатити, – то вже діло десяте. Найкраще першому, хто під руку підвернеться. Або кого першого під руку підсунуть. А подумати, чи то винен, чи не винен, чи пряма вина, чи збіг обставин, чи не наклеп, чи не маніпуляція?

Думають розумні, а роздумують мудрі. Справедливі ж не думають – їм потрібно, аби когось засудити і бажано щонайшвидше. Справедливість живиться гормонами, а вони швидко вигоряють. А якщо людина відома, але не популярна, і на відміну від людини справедливої ще й успішна, то просто гріх пройти мимо і не плюнути (розіп’яти, спалити – як карта ляже).

Ми зневажливо дивимося на грецьку охлократію, середньовікову інквізицію та на сталінський “осуждаю”. А давайте поглянемо на себе збоку – ми справді змінилися з тих часів? Є чудова ілюстрація, жінку, яка поки летіла із США до ЮАР, через твітер-медіа атаку була засуджена суспільством, звільнена з роботи і покинута друзями.

Ми не змінилися нітрохи. Змінилися обставини. Науково-технічний прогрес зробив наші умови життя більш безпечними. Прагнення так званої “справедливості” – це сублімація дезадаптації, намагання зробити комусь боляче, коли відчуваєш свою біль через непристосованість. В такому випадку винен-не винен – не головна проблема, важливо негайно знайти винного, щоб прирівняти рівень болі. Тому у нас переслідують в основному словами і бажано з безпечної відстані.

До речі, почуття непристосованості може не мати нічого з реальністю. Його можна навіяти. Особливо, якщо застосувати й масовий ефект. Вуличні шахраї працюють саме на цьому принципі. Зкореговуєш жертву у бік максимальної дезадаптації (пороблено, невидимі смертельні хвороби, прокляття “безбраччя” чи “безгрошів’я”…), а потім роби з нею, що хочеш.

А ще це основа гібридної війни, яку веде Московія проти цивілізації.
А ще це основний засіб боротьби за владу і надприбутки українських олігархів, які контролюють 94% інформаційного простору.

Почуєте борця за справедливість, то стріляйте на звук – потім не прийдеться смажитися на вогні інквізиції.